19 травня - День пам'яті жертв політичних репресій

День пам'яті встановлено окремою датою на підтримку ініціативи громадськості "з метою належного вшанування пам'яті жертв політичних репресій, привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології, відродження національної пам'яті, утвердження нетерпимості до будь-яких проявів насильства проти людства".

2 липня 1937 р. розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху "єжовська чистка" суспільства. Цього дня була схвалена постанова Політбюро ЦК ВКП(б) П 51/94 "Про антирадянські елементи". На її виконання 5 серпня 1937 р. був виданий наказ НКВС СРСР №0044, який започаткував операцію масових чисток. На кожну республіку, область, район спускалися ліміти на репресування за І і ІІ категоріями (І – розстріл, ІІ – ув’язнення, співвідношення 3 до 1).

До кінця 1938 р. було арештовано майже все республіканське партійне керівництво. З усіх колишніх керівних кіл КП(б)У залишилися лише О. Бойченко, член ЦК КП(б)У, який згодом став українським письменником, та Г. Петровський – він доживав свого віку на скромній посаді заступника директора Московського музею революції. У 1938 р. Український уряд встиг повністю змінитися – звісно, не з власної волі – аж два рази. Деякий час Україна взагалі не мала голови Раднаркому, а в українському ЦК не існувало кворуму.

У 2005 р. Президентом України був підписаний Указ щодо заходів, спрямованих на посилення державної підтримки колишніх політичних в'язнів, репресованих та їх громадських організацій. 

Служба безпеки України продовжує цілеспрямовану роботу з метою оприлюднення матеріалів, які стосуються політичних репресій в Україні. Сьогодні жодних таємниць, замовчувань та викривлень у питаннях, які стосуються політичних репресій немає і не може бути. Служба безпеки України розкриває для української громадськості та світової спільноти усі наявні у неї архівні матеріали з цієї тематики і закликає до співпраці дослідників, істориків, усіх небайдужих громадян.

Бібліотека пропонує почитати книги, підручники, посібники, ознайомитися з матеріалами про репресованих політв’язнів сталінського режиму.

В.В. Ченцов, В.М. Тертишник. Реабілітація жертв незаконних кримінальних переслідувань, політичних репресій та зловживань владою. Підручник

Дана робота являє собою викладення правових основ та проблем реабілітації жертв незаконних кримінальних переслідувань, політичних репресій та зловживань владою з урахуванням міжнародних правових актів, нового КПК України, рішень Європейського Суду з прав людини та сучасної слідчої і судової практики. Робота розкриває сучасну концептуальну модель забезпечення верховенства права в діяльності судових та правоохоронних органів та підстави, порядок, особливості і проблеми застосування інституту та реабілітації осіб чиї права і свободи були порушені органами влади. Значну увагу приділено розгляду проблемних питань, прогалин законодавства та недолікам правозастосовної діяльності, гарантій забезпеченню справедливості правосуддя, внесено пропозиції щодо удосконалення процесуального та іншого галузевого законодавства і практики його застосування. Робота розрахована на студентів, слухачів магістратури, курсантів вищих юридичних навчальних закладів, що навчаються за спеціальністю «Правознавство» та «Правоохоронна діяльність». Вона буде слушним помічником як тим, хто засвоює ази права, так і тим, хто прагне до поглибленого вивчення складних проблем правознавства, магістрам, аспірантам, а також практичним працівникам правоохоронних та правозахисних органів, слідчим, детективам, поліцейським, слідчим-суддям, суддям, адвокатам, прокурорам, іншим працівникам, які мають справу із правосуддям.

Київ: жертви репресій: Довідник.Т.2./Авт.-упор. Л.М. Абраменко. – К.: Вид. Карпенко В., 1999.– 352с.

В другому томі цієї книги продовжується наведення прізвищ, основних анкетних даних киян та окремих жителів інших областей України, засуджених у м. Києві чи репресованих разом з киянами по групових кримінальних справах, які на підставі Закону України „ Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні” реабілітовані Генеральною прокуратурою України, прокуратурою м. Києва”. Для всіх, хто небайдужий до минулого України.

Я нічого у Вас не прошу: Лист В. Чорновола до секретаря ЦК КПУ П.Ю. Шелеста.– Торонто:Крайова Екзекутива УНО, 1968.– 120с.

Матеріали, надруковані в цьому листі – це фаховий розгляд політично-правового становища в Україні формально, та безпощадне нівечення будь-яких національних і особистих проявів української спільноти й людини фактично. В кінці листа міститься список українських політичних в’язнів. Для широкого кола читачів.

Гривачевський Б.

Листи з Соловків. – К. : Молодь, 1992.– 88с.

Згустками людського болю стали листи українських письменників та діячів культури, репресованих у 30-і роки і засланих на Соловки. Зібрані частково у цій книзі, вони є документальним звинуваченням жорстоких часів сталінщини. Листи доповнюють інтерв’ю людей, які особисто знали їх авторів, фрагменти інших документів. Для всіх, хто цікавиться історією України.

З порога смерті: Письменники України - жертви сталінських репресій. – К. :Рад. письменник, 1991.– 494с.

У книзі вперше поіменно названо письменників України, які стали безневинними жертвами сталінського терору.

Вивчення архівів КГБ дозволило документально точно розкрити методику й механіку політичних процесів над творчою інтелігенцією на Україні у довоєнний і повоєнний періоди.

Книга ілюстрована документами із судово - слідчих справ, що збереглися в архівах. Для всіх, хто небайдужий до минулого України.

Золоті рядки української поезії. Розстріляне Відродження/Ред. О.В. Зав‘язкін.– Донецьк:БАО, 2007.– 224с.

Розстріляне Відродження це назва трагічного періоду, який пережила вітчизняна культура в 30-ті роки ХХ століття. Понад двісті поетів, прозаїків, перекладачів, літературних критиків, літературознавців, викладачів, театральних діячів стали тоді жертвами сталінського режиму.

До видання ввійшли вірші поетів Розстріляного Відродження – В. Свідзінського, М. Хвильового, М. Драй-Хмара, М. Зерова, М. Семенка, Є. Плужника, О. Влизька. Видання розраховане на широкий загал шанувальників українського слова.

Підгайний С.

Українська інтелігенція на Соловках. Недостріляні. – К.: Києво Могилянська академія, 2008. – 326с.

Семен Підгайний (1907-1965) – відомий публіцист, історик, громадсько-політичний діяч української діаспори. Колишній в’язень соловецьких концтаборів, у боротьбі проти геноциду рідного народу він був сподвижником  Івана Багряного, одним з організаторів УРДП. До книги ввійшли його твори: „Українська інтелігенція на Соловках” та „Недостріляні”. Написані правдиво й майстерно, ці твори викривають злочинну політику кремлівських авантюристів у побудові „комуністичного раю”, що обернулося справжнім пеклом для багатьох націй. У книзі подано імена й прізвища реальних людей, котрі загинули від рук узурпаторів. Видання в Україні здійснене вперше і розраховане на всіх, кому не байдужа доля рідного народу.

Биківнянські жертви, або Як працювала „Вища двійка” на Київщині : Док. та матеріали – К.: МАУП, 2007. – 608с.:іл.

До збірки увійшли документальні матеріали колишніх спецслужб, пов’язані з масовими політичними репресіями на Київщині, жертви яких таємно закопані на спец. ділянці в лісі поблизу селища Биківня, на інших кладовищах столиці, обласних та районних центрів України. Видання містить статті, таблиці та фотоматеріали з місць поховання жертв тоталітарного режиму кінця 1920-30-х років. Для студентів юридичних, історичних факультетів, науковців, а також для всіх, хто цікавиться історією України.

Ільєнко І.О.

У жорнах репресій: Оповіді про українських письменників. (За архівами ДПУ-НКВС).– К.:Веселка, 1995.– 447с.

На матеріалах слідчо-судових справ колишніх каральних органів ДПУ-НКВС-НКДБ, що зберігаються в архівах Служби безпеки України, автор простежує трагічні долі академіка Агатангела Кримського, поетів Миколи Вороного та його сина Марка, неокласиків Миколи Зерова, Михайла Драй-Хмари, Павла Пилиповича; розповідає про арешт органами ДПУ Максима Рильського, табірні поневіряння Остапа Вишні, Бориса Антоненка-Давидовича, Зінаїди Тулуб, Івана Іванова. Мовиться в книзі й про переслідування за любов до України Олександра Довженка, Володимира Сосюри, Юрія Яновського. Останній розділ присвячено воскресінню із забуття творців українського відродження, що увійшло в історію під назвою розстріляного. Видання адресується всім, кому не байдужі трагічні сторінки нашої історії.