І буде варт на світі жить, як матимеш кого любить…

Саме ці поетичні рядки  стали  епіграфом чергової зустрічі членів бібліотечного клубу «Дивосвіт», яка відбулася  у читальній залі нашої книгозбірні 15 березня. Їх автором є Тарас Шевченко, наш видатний поет, непересічний художник, творчість якого знають і шанують у всьому світі.

 Його ім’я вже давно стало символом України, він пророк і геній, а водночас - людина серед людей.

Ці погожі березневі дні  спонукають нас поглянути на великого поета з особистого боку: які жінки ввійшли в історію завдяки тому, що стали його музами, полонили його душу, надихнули на створення шедеврів? Їх було  немало – знакових жіночих постатей у бентежному і сповненому драматизму житті Тараса. Імена більшості з них ми б не знали, аби не любов до них великого поета.

Біографи поета свідчать, що Тарас Шевченко був  натурою емоційною і чутливою, а тому  закохувався часто. Із розповіді ведучої, яка ілюструвалась фотоматеріалами та змістовним відеорядом, присутні дізнались, що були серед його жінок і аристократки, і наймички, але кожна з них залишила слід у серці і творчості поета. Оксана Коваленко, Амалія Клоберг, Варвара Репніна, Ганна Закревська, Агата Ускова, Ликера Полусмак – ці жінки зігрівали серце поета і надихали його на написання щирих ліричних віршів, які прозвучали в ході зустрічі.

Проте справжня народна слава і навіть жіноча любов прийшли до Тараса Шевченка тільки після його смерті, адже доля щоразу позбавляла його родинного щастя, кохання, про яке мріяв поет, надто в останні роки свого буремного життя.

Мабуть, правий дослідник творчості Шевченка Василь Шкляр, який  сказав: “Бог не дарував Кобзареві великого взаємного кохання, можливо, тому, що послав йому музу, яка не терпить земних  суперниць”.

Та повною мірою пізнав поет святу і незрадливу вічну Любов – любов до України, яку він пророче і нам заповів:

Свою Україну любіть.

Любіть її…Во  врем’я  люте,

В останню тяжкую минуту

За неї Господа  моліть!