Життєдайна сила рідного слова

Моя прекрасна українська мово,

Найкраща пісне в стоголоссі трав,

Кохане слово, наше рідне слово,

Що з небуття Шевченко підійняв!..

Ти наш вогонь на темнім полі битви,

Священна кров, пролита в боротьбі,

Тебе вкладаєм тихо до молитви

І за спасіння дякуєм тобі!

                                                                     (Ольга Яворська)

Чергова  зустріч  членів бібліотечного клубу «Дивосвіт», яка відбулася  22 лютого,  була присвячена  темі, надзвичайно важливій  для кожного, хто любить свою країну і дбає про її майбутнє. Щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року, людство відзначає Міжнародний  день рідної мови.  Рідною ми називаємо мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями та їхніми духовними надбаннями. Це мова, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя.

Ведуча  розповіла про складний і багатостраждальний шлях української мови, адже  дуже довгий час її забороняли, утискали і не давали   розвиватися. Але вона вистояла і звучить сьогодні на повну силу,  чиста, як криниця, милозвучна, як пташиний спів, свята, як Божий дар! На  захід організатори запросили знаного в області педагога-словесника,  Кавалера Ордена  Княгині Ольги  Світлану Григорівну Зубелевич,  яка вона розповіла про свою любов до рідного слова, про багаторічну вчительську працю у міській загальноосвітній школі №3, читала напам’ять улюблені вірші… Гості слухали її, затамувавши подих.

В ході  зустрічі у виконанні бібліотекарів  прозвучали прекрасні вірші відомих українських поетів  Володимира Сосюри, Андрія Малишка, Дмитра Павличка,  а також місцевих аматорів поетичного слова Лесі Височанської та Анатолія Розумного. А Лариса Василівна Ковалюк  проникливо прочитала  власні вірші по темі зустрічі.

Присутні ознайомились із цікавими фактами про українську мову,  побачили приклади помилок у рекламних матеріалах, спробували свої сили у їх виправленні, потренувались у перекладі сталих виразів та кальок, які вже закріпились в усному та писемному мовленні українців. Йшла мова на заході і про шляхи вдосконалення власних навичок володіння мовою, необхідність берегти і шанувати її, уникати так званого суржика тощо.

Інформаційною підтримкою заходу стала книжково-ілюстративна виставка «Мово рідна! Ти є вічність…»,  яку організатори  представили учасникам зустрічі.

 Як підтвердження чарівності і мелодійності української мови в залі наостанок лунали пісні, які давно полюбились нашим читачам, – «Два кольори», «Рідна мати моя»,  а також щирі народні пісні. На заході панувала тепла, щира атмосфера, гості продовжували спілкування і після його закінчення, тепло дякуючи  бібліотекарям за цікаву, змістовну зустріч.