Юлія Бережко-Камінська: поезія як життєве кредо
Що не поезія – то
відкриття.
Нові окреслює лиця.
Почнеш – і усе:
Там своє життя,
Й не відаєш, чим скінчиться.
Нові окреслює лиця.
Почнеш – і усе:
Там своє життя,
Й не відаєш, чим скінчиться.
13 вересня у читальному залі центральної
бібліотеки для дорослих відбулася
зустріч з молодою поетесою, журналістом, лауреатом літературних премій Юлією
Бережко-Камінською.
Юлія є авторкою багатьох віршів, учасницею різних поетичних
конкурсів та фестивалів. У 2008 році вона приймала участь у міжнародному
конкурсі кращих українських творів молодих літераторів «Гранослов». У цьому ж
році була лауреатом 5-го поетичного фестивалю «Пристань менестрелей». Усі, хто
прийшов на творчий вечір, мали змогу почути в живому авторському виконанні
найновішу поезію і задати свої запитання.
– Юліє, скажіть,
будь-ласка, де ви навчалися поезії та що вас надихає писати такі водночас
буденні та глибокі за змістом вірші?
– Я навчилася цього у
життя, у природи, у кожного з вас. Це мене і надихає.
Далі вона зачитала
рядки зі своєї поетичної збірки: «Пошепки і вголос». Майже 2 години поспіль
Юлія дарувала слухачам свій світ поезії:
Ну що ж ти робиш? Я ж не кам’яна!
Це скіфська баба – та не озоветься!
А я ходжу, як по струні, хмільна…
Звучить струна, аж закипає серце.
Окрім нових робіт вона зачитала, на бажання
шанувальників, свої найперші твори.
Були представленні такі
вірші, як «Дідова хата», «Хризантеми», «Очікування», «Дитя черевики знімало з
діда», які не залишили нікого байдужими. Усі слухали, затамувавши подих,
переживаючи кожен рядок разом з авторкою.
А для наших читачів Юлія Бережко-Камінська подарувала
збірки своїх поетичних творів з автографом. Чекаємо на нові зустрічі з поетесою
сучасності.
Коментарі
Дописати коментар