Велике і прекрасне слово – Мати! Від нього все на світі, навіть світ!

Без Свята немає Святині.
Кришталяться будні у часі!
А Мати - найстарша Богиня
В сімейному іконостасі.

13 травня у читальній залі ЦБ для дорослих відбулося засідання клубу «Гармонія», присвячене Дню матері. Відвідувачі ознайомились з історією свята та його традиціями в різних країнах. Маленька учасниця клубу “Smart’Y”  Оленка Боднарюк для присутніх презентувала душевний монолог «Моя мати – чарівниця!». Лунали найкращі українські пісні про маму, зворушливі поетичні рядки визивали сльози на очах. Адже немає любові сильнішої від материнської, немає ніжності ніжнішої від материнської, немає тривоги тривожнішої від безсонних ночей матусі. Людство існує тільки тому, що існує материнська любов.

За  все,  що  маю,  дякую  тобі, 
За  все,  що  маю  і  що  буду  мати… 
Ночами  сняться  зорі  голубі 
І  вишні  білі  на  причілку  хати. 

Немов  пилину,  світ  мене  крутив, 
Ловив  я  мрію  і  мету  високу. 
Пробач  мені,  що  тяжко  завинив,  – 
Лишив  тебе  на  старість  одиноку. 

Та  й  що  я  знав,  коли  із  дому  йшов, 
Хіба  я  міг  в  ту  пору  зрозуміти, 
Яка  святиня  –  мамина  любов, 
Яка  то  мука  –  як  лишають  діти. 

Аж  отепер,  як  став  я  батьком  сам 
І  час  прийшов  стрічать  і  проводжати, 
Я  знаю  ціну  тим  святим  сльозам, 
Які  тобі  судилося  спізнати. 

Тому  і  сняться  зорі  голубі 
І  вишні  білі  на  причілку  хати. 
Тому  спішу  подякувать  тобі 
За  все,  що  маю  і  що  буду  мати.