До роковин голодомору 1932-1933 років

Пам’ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок написано криваво-чорним кольором. Читаєш і подумки здригаєшся від жаху. Особливо вражають сторінки, де викарбовано слова: “Немає страшнішої смерті, ніж повільна смерть від голоду”. Так умирала в ті далекі роки майже вся Україна. Тож  сьогодні з болем у серці ми загадуємо великомучеників нашої історії, вшановуємо світлу пам'ять жертв голодомору в Україні 1932-1933 роках. Цей день увійде в наші серця тихою молитвою, очистить наші душі від зла.

Так, 22 листопада бібліотекарями нашої книгозбірні для учнів 8 та 11 класів спортивної школи та для читачів бібліотеки було організовано ряд зустрічей, присвячених Дню пам’яті жертв голодомору, щоб згадати страшні сторінки історії нашого народу. Бібліотекар І категорії Ольга Купенко  розповіла учням, що трагедія забрала життя мільйонів наших земляків. В українських селах від голоду гинули і дорослі, і діти. Як підрахували історики, у той час в Україні помирало 17 осіб на хвилину, понад 25 тисяч людей щодня. Все забиралось, усі фонди: продовольчий, фуражний, насіннєвий. Це був розбій, свідомо спрямований на фізичне винищення селян, українців. Загальна кількість жертв склала 8 мільйонів чоловік. Це п’ята частина усього населення України. Дітям було презентовано книги, які містять у собі історію тих незабутніх подій, ілюструють жахливі факти цього страшного геноциду українського народу. Спогади та історії людей, які вижили, надзвичайно вразили учнів.

В пам'ять про безвинно загиблих жертв голодомору діти запалили свічки  та вшанували хвилиною мовчання усіх тих, хто став жертвою жахливого геноциду нашого народу.

«На жаль, минуле вже не можна змінити, але важливо, щоб кожен усвідомив, що збереження історичної пам’яті про трагічні події допоможе уникнути повторення трагедій», - із вдячністю бібліотекарям за змістовну зустріч зазначила наостанок викладач школи Олена Олександрівна Лихачова.