Голодомор 1932-33р.р.



Пам’ятати минуле,
щоб майбутнє
не затьмарили хмари
колишніх жахів


         «Хіба ж на те була Господня воля?...»
         Ні, це не риторичне запитання. І тому відповідь на нього повинна бути чіткою і конкретною, бо «на сполох били небеса і тиша божеволіла…». А мільйони душ замучених і вбитих голодом українців, мільйони душ ненароджених українців, чиї обездолені долі лягли кривавими плямами на душі їх земних катів, і досі кричать до нас безмовними, спраглими вустами: «Ні!.. Бог є Любов!»
         Коли суспільство відзначає трагічні дати своєї історії, воно проходить очищення правдою про минуле і відповідальністю про майбутнє країни.
         …На це запитання намагаємося дати конкретну правдиву відповідь і ми, колектив центральної бібліотеки.
         Проведено цикл заходів до 79 річниці штучного голодомору 1932 -1933 років: книжково-ілюстративна виставка «Голод 33 – незагойна рана України», в якій були розділи «Правда про голод в Україні», «Голодомор 1932-1933 років очима свідків і мовою документів» і «Поети та письменники про голодомор».  З боку од виставки – столик, на якому на вишитому рушникові хліб, свічка, червона калина. Проведено урок-реквієм «Жнива скорботи». Метою уроку було: ознайомити учнів з історичними передумовами виникнення голодомору, з політикою більшовиків проти українського народу;  показати, що голодомор був одним з найжорстокіших злочинів сталінізму; продовжити формування навичок критичного мислення учнів.
         Головною метою уроку було виховувати в учнів почуття патріотизму та національної свідомості; виховувати учнів в дусі поваги до історичної боротьби і здобутків українського народу.
         Заключною частиною уроку був огляд літератури на тему голодомору. Особливу увагу приділили книжкам «Національна книга пам’яті жертв голодомору 1932-1933 років в Україні Херсонська область», а також «Голодомор 1932-1933 років на території Скадовського району», матеріали для якої були зібрані бібліотекарями та вчителями Скадовського району. На уроці прозвучав  Реквієм Моцарта.



Коментарі