субота, 20 травня 2017 р.

Пам`ять заради майбутнього




Цього року 21 травня в Україні відзначається День пам’яті жертв політичних репресій, які постраждали в Україні в наслідок масових репресій комуністичного режиму.
20 травня в читальній залі ЦБ для дорослих працівники бібліотеки з метою належного вшанування пам’яті та привернення уваги користувачів до трагічних подій в історії України провели інформування молоді та організували перегляд документального фільму «Василь Стус. Феномен доби»



четвер, 18 травня 2017 р.

День Європи в Україні


«Європа- це континент різних культур,
релігійних та правових традицій,
але, водночас, спільних цінностей.
Ці цінності сприймає, а відтак
і захищає Європейський Союз.
Він заохочує співробітництво між
європейськими кордонами,
сприяє єдності при збереженні розмаїття»



З 2003 року в третю суботу травня в Україні відзначається День Європи відповідно до Указу Президента № 339/2003 від 19 квітня 2003 року.
Відправною точкою на шляху до встановлення Дня Європи вважається Декларація Шумана.
День Європи для України означає багато чого. Адже наша країна прагне стати повноцінною європейською державою і увійти до Європейського Союзу.
18 травня працівник центральної бібліотеки для дорослих у ЗОШ I-III ступенів №2 з учнями шостого та сьомого класів  провела гру-вікторину «Європейські перегони». Під час якої діти мали можливість ознайомитися з цікавими фактами країн Євросоюзу в ігровій формі. Така зустріч дала змогу показати молоді, що вступ до Європейського Союзу це гарний і потрібний крок для нашої рідної України. Адже саме молоді у майбутньому вирішувати потрібно чи ні вступати Україні до цього союзу. А також саме молодь буде жити у країні Європейського Союзу.










Ми — європейці настільки, наскільки ми — українці; і лише відчувши себе справжнім українцем, можна збудувати свій український дім за європейськими стандартами.





середа, 17 травня 2017 р.

Чужої пам'яті не буває





З нагоди Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу в читальній залі ЦБ для дорослих відбувся захід-реквієм.

Навесні 1944 р. радянська влада повернулась у Крим й відразу вдалася до масових репресій проти категорій населення, які виявили хоча б найменшу непокору сталінському режиму в період війни. 18 травня 1944 року стало днем жалоби в історії кримськотатарського народу: протягом доби десятки тисяч людей було вигнано з рідних домівок, посаджено у товарні вагони і відправлено на спецпоселення до Середньої Азії.  «Ворожим» оголосили цілий народ, хоча тисячі кримських татар брали активну участь у бойових діях, були відзначені високими нагородами СРСР, багато полягло на фронтах війни – за Батьківщину. Зведений план «операції переселення» передбачав, що кримських татар розмістять у 7 областях (55 районах) Узбекистану. Ешелони з Криму мали вирушити 20 травня, а на місця вивантаження – 43 станції – очікувалися до 10 червня 1944 року. Але завдяки «прискоренню» процес депортації кримських татар було проведено з 18 травня до 8 червня 1944 року. Це була подія, яка на довгі роки позбавила кримських татар батьківської землі, багатовікового коріння, обернулася трагедією для кількох поколінь, Загальна чисельність депортованих кримських татар, за різними джерелами, становить близько 200 тисяч.

За ініціативи начальника відділу культури, молоді та спорту Миронець О.В. було влаштовано телеміст із Генічеською РДА: першим заступником голови районної державної адміністрації Сищенко О.А. та заступником голови районної державної адміністрації Бекіровою Г.Р. Ольга Василівна висловила від імені всіх присутніх співчуття та слова підтримки до такої сумної дати, адже Гульнара Решатівна етнічно є представницею цього братнього народу. Присутні, затамувавши подих, слухали з перших вуст історію її родини та тяжкої долі в ті страшні часи.

Переглянули відтворені кримськотатарською сучасною молоддю відео-спогади своїх предків. Кров застигає в жилах, адже історія не вичерпувалась лише переселенням та ізоляцією народу. Насильницьке позбавлення житла, вилучення худоби, конфіскація майна та особистих речей з подальшою передачею до державних фондів, розпродажем, або розгарбуванням є цинічним злочином. Руйнація пам’яток культури багатьох поколінь кримських татар, нищення мусульманських цвинтарів, закриття мечетей, спалення татарських книг, журналів, газет, зміна татарських назв міст, селищ, сіл – все це мало місце в їхньому житті.

Бібліотекарі презентували прем’єру фільму Ахтема Сеітаблаєва «Чужа молитва», який вийде в широкий прокат 18 травня, саме в День памяті жертв геноциду кримськотатарського народу. Ця приголомшлива стрічка про кримську татарку Саіде Аріфову, яка під час Другої світової війни врятувала 88 єврейських дітей.

У читальній залі було презентовано книжково-ілюстраційну виставку «Чужої пам'яті не буває».


субота, 13 травня 2017 р.

Велике і прекрасне слово – Мати! Від нього все на світі, навіть світ!





Без Свята немає Святині.
Кришталяться будні у часі!
А Мати - найстарша Богиня
В сімейному іконостасі.
13 травня у читальній залі ЦБ для дорослих відбулося засідання клубу «Гармонія», присвячене Дню матері. Відвідувачі ознайомились з історією свята та його традиціями в різних країнах. Маленька учасниця клубу “Smart’Y”  Оленка Боднарюк для присутніх презентувала душевний монолог «Моя мати – чарівниця!». Лунали найкращі українські пісні про маму, зворушливі поетичні рядки визивали сльози на очах. Адже немає любові сильнішої від материнської, немає ніжності ніжнішої від материнської, немає тривоги тривожнішої від безсонних ночей матусі. Людство існує тільки тому, що існує материнська любов.

За  все,  що  маю,  дякую  тобі, 
За  все,  що  маю  і  що  буду  мати… 
Ночами  сняться  зорі  голубі 
І  вишні  білі  на  причілку  хати. 

Немов  пилину,  світ  мене  крутив, 
Ловив  я  мрію  і  мету  високу. 
Пробач  мені,  що  тяжко  завинив,  – 
Лишив  тебе  на  старість  одиноку. 

Та  й  що  я  знав,  коли  із  дому  йшов, 
Хіба  я  міг  в  ту  пору  зрозуміти, 
Яка  святиня  –  мамина  любов, 
Яка  то  мука  –  як  лишають  діти. 

Аж  отепер,  як  став  я  батьком  сам 
І  час  прийшов  стрічать  і  проводжати, 
Я  знаю  ціну  тим  святим  сльозам, 
Які  тобі  судилося  спізнати. 

Тому  і  сняться  зорі  голубі 
І  вишні  білі  на  причілку  хати. 
Тому  спішу  подякувать  тобі 
За  все,  що  маю  і  що  буду  мати.






понеділок, 8 травня 2017 р.

Ніколи знову!



 
Коли вберуться у чарівні білі квіти сади навесні, засвітять дивовижні свічки каштани, а вся земля випромінюватиме радість і щастя, нестримну жагу до життя. Саме в такі дні,  8-9 травня, ми відзначаємо великі свята - День Памяті та Примирення і День Перемоги над нацизмом у Другій Світовій війні. Час минає швидко, давно немає тих, хто вирішував долі мільйонів: зникли з вулиць пам’ятники Сталіну, зруйновані стіни ГУЛАГів. Щороку йдуть з життя ветерани, а разом з ними втрачаються спогади про тих, хто ціною свого життя здобував перемогу і захищав рідну землю від фашистської навали.
8 травня працівники центральної бібліотеки для дорослих разом з учителями та учнями паралелі дев’ятих класів ЗОШ I-III ступенів  №3 провели інформаційну годину пам'яті «Ніколи знову!». На захід були запрошені начальник відділу культури, молоді та спорту Ольга Василівна Миронець та доброволець, учасник бойових дій на Сході України, справжній патріот Олександр Леонідович Бухтій.
 

У своєму виступі Ольга Василівна згадала про воєнне минуле власної  родини, побажала молодому поколінню берегти память про подвиги справжніх героїв. Зазначила, що наразі головною метою для учнів повинно стати здобуття гарної освіти, бо вони майбутнє України.
У звернені до учнів своєї рідної школи Олександр Леонідович наголосив: «Сьогодні на Сході України йдуть військові дії, точаться криваві бої. Там вирішується доля і майбутнє нашої держави. Весь народ нині обєднався у боротьбі. На полі битви – захисники, воїни. Вони мужні, сміливі, хоробрі. Не шкодуючи власного життя, боронять Батьківщину. Це бійці, що зі зброєю в руках захищають східний кордон, це лікарі, які в мирний час повертають поранених в АТО з того світу, це волонтери, на плечах яких тримається наша армія». 

За підтримки Скадовського краєзнавчого музею школярам була презентована виставка-інсталяція «Маки пам’яті».