Життя сільських бібліотек


Оберіг для батьків

   

Для бібліотеки літні канікули – унікальна можливість створення простору творчості і приємного спілкування для всіх бажаючих. 
17 серпня у Благодатненській сілській бібліотеці відбувся черговий захід з циклу етнографічних годин «Обереги, що не губляться у віках». Він видався насиченим  і різноплановим, адже бібліотекар Л.Козак намагається в роботі максимально використовувати наочні і технічні можливості закладу задля духовного зростання відвідувачів.
Сценарій включав у себе огляд літератури «Із джерел рідної землі», вікторину «В моєму серці Україна», гру «Чомучка», фізкультхвилинку «Україно –  ти моя надія»…




Основною складовою став майстер-клас  по виготовленню «Оберегів для батьків». У руках малечі прості природні матеріали поступово перетворилися на непросто витвори мистецтва, а на справжні  добрі символи-захисники, знаки віри у вище заступництво.


Давайте разом відроджувати обереги. Вони оберігатимуть наші домівки і донесуть культуру та звичаї українців до наступних поколінь. Плетіть собі на долю віночки, робіть ляльки, малюйте писанки, садіть калину, вербу, оберігайте лелек, вишивайте рушники, сорочки… без них важко уявити нашу Україну.


У книги немає канікул!

Бібліотеки району активно набувають позитивного досвіду у популяризації своїх установ під час канікул школярів,   успішно реалізуючи програму літніх читань. Вона сприяє підвищенню читацької активності, організації відпочинку та проведенню змістовного дозвілля дітей саме у літній період.
«У книги немає канікул!» – під таким девізом 31 липня відбувся справжній батл між користувачами Благодатненської сільської бібліотеки. «Пізнайки» та «Всезнайки» змагалися, демонструючи  ерудицію, обізнаність та знання у найрізноманітніших темах.
Також,  діти взяли участь у майстер-класі.
А ще, кожен «звітував» про прочитані книжки та презентував ту, що сподобалася найбільше.  Переможцем цього конкурсу одностайно було обрано Катерину Бутенко.
Канікули в бібліотеці – це весело! Разом з Ларисою Козак і серпень буде цікавим.




Конституцію знаємо і поважаємо!


21 років тому, лише через п’ять  років  після проголошення незалежності, молода українська держава   отримала свою Конституцію.
Прийняття Основного Закону закріпило правові основи нової незалежної держави, її суверенітет, територіальну цілісність і стало найважливішим кроком у забезпеченні прав людини та громадянина, сприяло підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені. 
З метою проведення інформаційно-просвітницької роботи серед працівників органів місцевого самоврядування, спрямованої на роз’яснення значення норм Конституції України у становленні демократичної держави, на формування правової культури, виховання громадянської свідомості та поваги до Основного Закону України  27 червня  в Улянівській бібліотеці була проведена година спілкування «Конституцію вивчаємо, пам´ятаємо, поважаємо».
Цього дня до книгозбірні завітали працівників Улянівської сільської ради. Разом з бібліотекарем Н.В. Бабенко  вони прослідкували шлях, пройдений нашою державою від Конституції Пилипа Орлика до прийняття нової Конституції України. Обговорили і останні  зміни, адже процес децентралізації є надзвичайно важливим для громад.
Конституція України – найважливіший документ держави, який має найвищу юридичну силу в країні, та на який спираються усі законодавчі акти, це як 10 Заповідей Божих для християнина і лише дотримання її буде запорукою щасливого майбутнього України.

Листи з фронту


23 червня 2017 р. у Лазурненській селищній бібліотеці відбувся захід «Листи з фронту», присвячений Дню скорбо́ти і вшанува́ння па́м'яті жертв війни́ — день пам'яті в Україні.
Композиція заходу складалася з трьох частин, кожна з яких нагадувала трагічні сторінки минулого України. Складно уявити, але страшні події тих років позбавили життя кожного п’ятого нашого земляка. 
Відкрили захід театралізованою  інсценізацією «Листи з фронту», яка, до речі, написана на основі реальних листів ветеранів родом з Лазурного. Аматори зачитували листи земляків та декламували воєнну поезію.
Володимир Бігун та Юрій Андрєєв представили глядачам свій авторський  документальний відеофільм, в основу якого покладено згадки очевидців подій війни. Трагічні історії з власного життя 1939-1945 років у ньому розповіли ветерани Зотова Лідія  Степанівна, Кравченко Любов Миколаївна, Головащенко Микола Григорович, Цілинко Микола Петрович.
Автор відео Володимир Бігун, звертаючись до присутніх, сказав, зокрема, наступне: «Щороку, 22 червня народ низько схиляє голови у скорботі. Саме в цей день Друга світова війна розпочалась на території України та позбавила життя тисячі співвічизників». Також до слова долучилася Єкдокія Міфлє – колишня ув’язнена концентраційного табору та Пєршина Ася - дочка Пельцака Василя, загиблого на фронті.
На завершення заходу глядачам продемонстрували відео із фотографій ветеранів-односельців.
У пам’ять загиблих у Другій світовій війні  прозвучали вокальні композії «Пісня про сина» та «Степом, степом» у виконанні Людмили Юзьків та уривок «Реквієму», якого прочитала Анна Чорноус.
У заході, режисером якого стала Людмила Копилова, також взяли участь учні школи мистецтв на чолі з керівником Оленою Дригваль та жителі селища: Дарія Кравчук, Анастасія та Лілія Ахтирські, Олексій Басараб, Олексій Марченко, Юрій Андрєєв.

Більше за посиланням: http://lazurne.info/novini/cultura/teatralizovana-postanovka-listi-z-frontu/





22 червня… 

22 червня у Тарасівській книгозбірні  відбулася година пам’яті до Дня скорботи і вшанування пам яті жертв війни в Україні. 
Заходи, які відбуваються  у країні в ці дні, покликані гідно вшанувати подвиг українського народу, повагу усім борцям проти нацизму, увічнити пам’ять про загиблих воїнів, жертв війни, військових злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у роки війни та консолідувати суспільство навколо ідеї захисту України.

Сільський бібліотекар Чопик Вікторія Миколаївна, виступаючи перед присутніми, зокрема, наголосила на тому у 2015 році, у рік 70-річчя Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні Україна розпочала 8 та 9 травня нову традицію святкування Дня пам’яті та примирення в європейському дусі.
Наш священний обов’язок – навіки зберегти пам'ять про тих, хто відстояв перемогу в тій жахливій війні, тих, хто став жертвою смертельних жорен нацизму та двох тоталітарних режимів.


Скадовськ мій рідний край

Краєзнавча робота посідає важливе місце в діяльності кожної бібліотеки району, аби  за допомогою краєзнавчих матеріалів сприяти вихованню патріотизму, національної свідомості, громадянськості. Бо немає в людини місця дорожчого, ніж те, де вона народилась, землі, ніж та, на якій вона зросла…
«Скадовськ мій рідний край» – так називалась краєзнавча година, яка 15 червня пройшла у Благодатненській сільській бібліотеці.
Під час огляду виставки, на якій було представлено переважно місцеві видання (місцевий друк), бібліотекар Лариса Козак, зокрема, акцентувала свою увагу на тому, що краєзнавчий фонд формується протягом багатьох років, тому до його створення та збереження необхідно відноситись особливо ретельно та старанно. Чим менший населений пункт тим складніше знайти документи, що йому присвячені, тому для пошуку необхідної інформації варто детально переглядати універсальні видання – енциклопедії, енциклопедичні словники, довідники, окремі документи загального плану про Україну, область, район, тощо; видання з питань культури, народної творчості, етнографії на предмет пошуку там матеріалів місцевого краєзнавчого змісту. 
Особливо дітей зацікавили книги  О.М. Лиховида, відомого місцевого краєзнавця, автора численних видань з історії, географії, політології та культури Скадовського краю. Те що вони знають про нього – продемонстрували правильними відповідями на запитання вікторини. А потім, разом переглянули фільм  про Скадовськ.




Щоб по-справжньому любити рідний край, його слід добре знати, необхідно вивчати його історію, мову, культуру. А краєзнавча діяльність – це та діяльність, яка надає публічним бібліотекам місцевого колориту, регіональної специфіки та самобутності.






Хай сонцю і квітам всміхаються діти!


Для малечі села Благодатне літо стартувало погожої днини святом, яке щорічно відзначається у більш ніж  30 країнах світу –  Міжнародний  День захисту дітей.
Малеча познайомилась з Декларацією та Конвенцією ООН про права дитини, прийняли участь у цікавих розвагах та  переглянула нові книги, якими поповнився фонд книгозбірні.
Висновком свята стала впевненість: якщо всі діти візьмуться за руки, можна багато чого змінити в цьому житті і на всій нашій планеті.
Захід пройшов змістовно, весело та активно. Задоволення отримали всі! І діти, і  бібліотекар Лариса Козак.  Саме з її приходом, заклад відкрив нову сторінку життя – яскраву, творчу, креативну.








Ми діти твої, Україно!


Щороку, в перший день літа, відзначається Міжнародний день захисту дітей. В Десятках країн в усьому світі, у тому числі й Україні, проводяться різноманітні заходи з метою посилення уваги громадськості на проблеми дітей і необхідність захисту їх прав.
В селі Тарасівка, в цей день, організували музично-розважальне  свято «Ми діти твої, Україно!».
«Сьогодні – 1 червня,
 День захисту дітей.
 Отож, часу не гаймо –
 Багато в нас ідей! 
З цих слів і розпочалося дійство, впродовж якого було галасливо та неймовірно весело. Адже ідей у сільського бібліотекаря Чопик Вікторії Миколаївни справді було багато: діти малювали на асфальті свою мрію, Україну та щасливе дитинство; грали в різноманітні ігри; активно брали участь в конкурсах та спортивних змаганнях; жваво танцювали запальні дитячі танці… нудьгувати було ніколи.
Теплими словами всіх пристуніх привітала сільський голова Тарасівки Тимощук З.М. наголосивши на тому, що кожна дитина має повне право бути захищеною, розвиватися й навчатися для кращого майбутнього. І сьогодні – це не лише веселе свято для самих дітей, а й нагадування суспільству про необхідність захищати права малечі, прагнути, щоб усі діти росли щасливими і в майбутньому стали хорошими батьками і громадянами своєї країни.
Наприкінці свята малеча, за традицією, отримала солодощі. Жодна дитина не пішла зі свята без подарунка. В захваті були не лише малеча,  а й численні дорослі – мами й бабусі.



Ой яка ж ти гарна, сорочка вишивана! 


Діяльність бібліотеки вже давно не обмежується видачею книжок.
Сьогодні бібліотека – справжній центр просвітництва, дозвілля і спілкування.
Бібліотекарі Тарасівської та Новоукраїнської бібліотек, у співпраці з сільським клубом та дитячим садочком «Сонечко» організували  для малечі с. Тарасівка свято «Ой яка ж ти гарна, сорочка вишивана!» до Всеукраїнського дня вишиванки, яке відбулося 20 травня. Це свято покликане сприяти єдності і культурному відродженню українського народу, зберігає споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого одягу.
Головний месидж, який Вікторія Чопик та Тетяна Кишеневська, намагались донести до присутніх полягає в тому, що вишиванка – це не просто одяг, це оберіг нації. Ми вбираємось в вишиванки не тільки для краси,  а ще й для того, щоб зберегти наш рід. А головне,  показати всьому світу, що є така країна – Україна, яка має свою національну культуру, історію,  звичаї і традиції.
Почесний гість свята Зоя Миколаївна Тимощук, сільський голова Тарасівки, підсумовуючи захід висловила переконання в тому, що вишиванка стала часточкою серця усіх присутніх, а сам захід залишив яскраві світлини на сторінках спогадів і у дітей, і у дорослих.



Одягну я своє вишиття


18 травня на центральній площі Красного працівники культури влаштували для мешканців села незабутнє свято,  долучившись до Всесвітнього дня вишиванки.
Учасники заходу не просто одягнули вишиті сорочки. Вони влаштували конкурс художнього читання на кращий вірш  про вишиванку, який переплітався піснями про вишиванку, у виконанні учасників художньої самодіяльності… «Одягну я своє вишиття» та «Моя сорочка – вишиванка» співали майже хором….
Сільський бібліотекар О.О.Кравченко організувала імпровізований флешмоб, в якому діти всі разом читали вірш «В казематі» («Мені однаково, чи буду...») Тараса Шевченка.


Продовжилось свято яскравим видовищем. Присутні  сформували  коло-оберіг з вишитих родинних  рушників, яке огорнуло усіх  учасників  заходу. І це було дуже символічно.

Діти були у захваті від дійства, отримавши море позитивних емоцій.
Святкового настрою додав і веселий танок, у якому взяли участь всі присутні. Ним і завершилося свято вишиванки для красненців.

Приємно, що воно вже є традиційним, і з кожним роком до нього долучається все більше людей. 

Носіть вишиванки!


Українська вишиванка – це те, без чого важко уявити українську культуру, побут і історію... Кольоровими нитками вона вплетена у наші традиції. І найважливіше те, що українська вишиванка, маючи вікову історію, не втратила своєї популярності і до сьогодні. 
З кожним роком акція «Всесвітній день вишиванки», започаткована  у 2006 році студенткою  Чернівецького національного університету Лесею  Воронюк, набуває все більшої популярності. 
Долучилися до неї і новомиколаївці, організувавши 18 травня, спільним зусиллями книгозбірні та  будинку культури свято, сповнене ігор і конкурсів, загадок і вікторин, пісень і танців….
Бібліотекар Вікторія Олексіївна Канівець презентувала присутнім книжкову виставку з даної тематики та ґрунтовно, по сучасному, використовуючи мультимедійні засоби розповіла присутнім про історію виникнення вишивки,  її символіку, значення кольорів та елементів, наголосивши на одному із безумовних феноменів вишиванки – за багатовікову історію свого існування, попри всі історичні події, вона все ж таки зуміла зберегти свій первісний вигляд і пронести його крізь століття.  
Родзинкою заходу стала зустріч і спілкування з майстринями-вишивальницями, які отримали подарунки до свята та провели майстер-класи для всіх охочих.
Вишиванка стала для нас не просто одягом, торговою маркою чи витвором мистецтва. Українська вишиванка – це свого роду сімейний оберіг, символ, який пройшов крізь покоління, єднає рід і вшановується як святиня. Маючи таку красу, ми отримуємо енергію наших предків, пишаємось минулим та гордо дивимось у майбутнє.
Носіть вишиванки, шануйте і любіть рідне українське, як заклик лунало на святі,  яке безумовно вдалося.




Низький уклін вам, Мамо!


У травні, коли оживає природа і дарує свої неповторні барви, коли повертаються до рідного гнізда птахи, промінці весняного сонця приносять нам Свято Матері, яке народилося в далекій Філадельфії завдяки зусиллям молодої американки Анни Джарвіс.
В Україну  воно прийшло в 1929 році. У цей день люди в національному одязі йшли зранку до церкви на богослужіння, а потім на центральні площі міст чи сіл, де і відбувалося дійство. Після 1939 року День Матері перебував під забороною.
Але відновлюється Україна, а разом з нею і ті свята, які були дорогими нашому народові. З 1999 року Свято Матері повернулося в Україну і відзначається у другу неділю травня.
 Долучилися до цієї традиції і в Улянівці. На святі, влаштованому 18 травня бібліотекарем Улянівської книгозбірні  Н.В.Бабенко, учні сільської школи залюбки розповіли вірші та заспівали пісень про маму, погралися у цікаві ігри та виготовили композиції із квітів, проявивши неабиякі бажання та  фантазію.



Найхвилюючим моментом став фінал заходу, коли дітки,  запаливши свічки прочитали молитву за маму – одвічне джерело любові та життєвої наснаги.
«Такі заходи сприяють вихованню у дітей любові до матері, уважного ставлення до неї.  Неповага, нелюбов, і нешана, це найбільший гріх людини» – впевнена Наталія Вікторівна, організатор та ведуча свята. 


Матуся-сонечко моє!



Мати. Мама. Матуся. Скільки спогадів і тепла таїть це магічне слово. І саме їм – найближчим, найдобрішим, найкрасивішим і наймилішим у світі було присвячене свято «Матуся-сонечко моє!», яке відбулося  15 травня у Благодатненській сільскій бібліотеці.
Оскільки День матері в цьому році припав на неділю, учні 1-4 класів Благодатненської школи, завітавши до книгозбірні у понеділок, розповідали вірші, які вони приготували спеціально до свята.
Дуже активно пройшла і вікторина. Діти продемонстрували неабияку кмітливість та метикуватість.
Ну а під час виготовлення святкових листівок для мам фантазії не було меж… тут і метелики, і квіти, і листочки зі стрічечок….
І хоча у бібліотеці було трохи замало місця для такої юрби, ображених і незадоволених не було, а кожна листівка стала справжнім витвором мистецтва. Дітки взяли їх з собою додому, аби зі словами подяки за турботу і ласку, подарувати тим, кому вони були адресовані.
Свято закінчилося та зернятко добра, посіяне в душі малечі, обов'язково проросте і зацвіте яскравим вінком любові і шани до найдорожчих у світі  – впевнена бібліотекар Лариса Козак. 






Вічна пам’ять героям!




Все далі плинуть грізні роки Другої Світової війни, але не згасає пам'ять про тих, хто приніс на вівтар Великої Перемоги своє життя, хто поліг у боях заради щастя інших.
8 травня бібліотекар  Улянівської сільської книгозбірні презентувала землякам фото-виставку загиблих односельчан «Вічна пам’ять героям», присвячену Дню пам’яті та примирення  та Дню перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
Ці світлини стали своєрідним містком поколінь, адже їх, з сумом на очах розглядали і дорослі і малі, згадуючи своїх рідних…а бібліотекар Н.Бабенко доповнювала розповіді односельців цікавою інформацією.
Памятати про кожного загиблого та нести цю пам'ять у майбутнє – наш обов’язок.


Чорнобиль – велика рана України

Низкою заходів відзначила Скадовщина  31 річницю Чорнобильської катастрофи. 
У Благодатненській сільській бібліотеці відбувся захід  «Чорнобиль – велика рана України», на який завітали учні 8 класу загальноосвітньої школи.
Діти здійснили віртуальну подорож по Національному музею «Чорнобиль» та  переглянули документальний фільм «Чорнобиль. Як це було...». Особливо цікавим виявилося спілкування з односельцем-чорнобильцем Іваном Васильовичем Гетенок, від якого вони дізналися багато цікавого.
Окрім цього, було розгорнуто міні-виставку «Гуде в серцях подзвін пам’яті», враховуючи те, що у фондах бібліотеки є небагато книжок, присвячених цій темі. Усі вони, після заходу, як то кажуть, розійшлися «по руках».
Саме поєднання різних форм роботи дозволяє бібліотеці підвищувати ефективність діяльності та задовольнити вікові, фахові, духовні інтереси відвідувачів.
І це – найголовніше!




Дзвони Чорнобиля 

Чи знаєш ти світе,
Як сиво ридає полин,
Як т
яжко, як тудно
Моєму народу болить!...
Б.Олійник.

26 квітня у  Лазурненській селищній бібліотеці відбувся тематичний перегляд літератури на тему: «Дзвони Чорнобиля», до 31-ї річниці аварії на Чорнобильській АЕС.
Його мета – нагадати старшому поколінню, а молодому розповісти про техногенно-екологічну  катастрофу сучасності, яка  вважається однією з найбільших за всю історію ядерної енергетики  як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічними збитками, а також вшанувати пам'ять жертв цієї катастрофи.
До перегляду увійшли книги з даної теми, зокрема «Чернобыльская тетрадь» Г. Медведєва «Тієї вогненої ночі» Л.Віриної, «Запах острова»  Н.Околітенко,  «Останнє попередження»  Р.Гейт, та ін.
Активна читачка бібліотеки Дар'я Кравчук однією з перших переглянула  виставку, та вже  і книгу собі вподобала.
«Аварія на Чорнобильській АЕС – сумний та страшний урок для людства, який ми мусимо пам’ятати, аби подібне не повторилось знову» –  переконана бібліотекар Л.І. Соценко.



Ми не маємо права забути це слово

Чорнобильський вітер по душах мете,
Чорнобильський пил на роки опадає,
Годинник життя безупинно іде…
Лиш пам’ять, лиш пам’ять усе пам’ятає…
Чорнобиль… Слово це стало символом горя, страждання, покинутих домівок….Якби не подвиг простих людей, які ризикуючи власним життям і здоров’ям врятували нас від подальшого поширення радіації, то важко навіть спрогнозувати повні масштаби трагедії  не лише для України, а й всього світу. 
Тарасівська сільська бібліотека разом із мешканцями села, працівниками сільскої ради, на чолі з головою Тимощук З.М., вшанували односельчан – ліквідаторів аварії на ЧАЕС. 
Присутні, затамувавши подих слухали їх розповіді, ніби переживаючи разом з ними  ті події. 
Щирі слова подяки та квіти,  це найменше, чим можна віддячити справжнім героям
Низький уклін всім хто боровся зі страшною бідою. Священна пам'ять про Ваш подвиг не згасне у віках і збережеться в серцях народу.




Возродися, писанко!



«З вірою в серці», – саме такими словами можна описати святковий захід «Возродися, писанко, воістину возродися!», який вміло організувала бібліотекар сільської книгозбірні Соценко Любов Іванівна разом з фаховим режисером Копиловою Людмилою Олександрівною.
 Свято проводилося за участю дітей, як наймолодших вихованців дитячого садка «Сонечко» так і учнів Лазурненської ЗОШ, адже саме діти - це наше майбутнє і вустами дитини говорить Господь.
Дошкільнята подарували присутнім вірші про Великдень та разом з іншими дітьми з цікавістю слухали виступи працівників селищної ради –Ольги  Мельниченко та Ганни Чорноус, які зачитали для присутніх чудові вірші про Великдень.
Промінчиком світла став виступ священника Української Православної церкви отця Ореста, який доступно та захоплююче розповів про історію свята Світлого Воскресіння Христового та події, які йому передували.

По закінченню заходу маленьких слухачів пригостили солодкими подарунками від селищної ради.


Світле свято Великодня

Напередодні свята Воскресіння Христового у Благодатненській бібліотеці було знову було гамірно.
На  черговий захід з циклу народознавчих годин «Великдень – велике свято» завітали вихованці старшої групи дитячого садочку «Сонечко» та учні 1-4 класів загальноосвітньої школи. Великдень – «Великий день» для єдності родини, це час, коли рідні та друзі ходять один до одного на гостини, збираються разом з добрими думками.
Захід почався традиційно з розповіді про історію Великодня та значення цього свята для людей у всьому світі. Діти ж продемонстрували обізнаність та загальну ерудицію, даючи відповіді на запитання про  пасхальні традиції, звичаї та обряди. Свої знання вони поглибили переглянувши мультфільми відповідної тематики.
Ну а далі, діти взяли участь у майстер-класі з писанкарства. Кожен учасник заходу отримав дерев’яне яйце, та розписав його на власний розсуд, прикрасивши неповторним візерунком.
З бібліотекарем Ларисою Козак дітки отримали не тільки досвід виготовлення писанок, а й підкріпили його бажанням творити, дивувати та відкривати браму у світ прекрасного й надалі.


Японія – країна висхідного сонця…

Важко знайти людину, яка б не мріяла побачити світ. Подорожуючи, можна відкрити для себе багато цікавого, дізнатись, як живуть люди у різних куточках нашої планети, що й як вони роблять, про що мріють. Таким чином  ми вчимося розуміти різні спільноти і жити з ними в мирі та злагоді, запозичуємо в інших країнах корисний досвід і таким чином розвиваємось самі і сприяємо розвитку власної держави. Крім цього, подорожі до інших країн дарують нам незабутні враження…. Навіть тоді, коли ці подорожі – віртуальні.  
Японія – сама незвичайна країна з  усіх незвичайних країн,  які є у світі. Це конгломерат передового і древнього. Багатовікові традиції та сучасне життя тісно переплетені, і створюють таку екзотику, про яку варто дізнатись.
2017 рік оголошено роком Японії в Україні. Тому саме до країни висхідного сонця, разом з бібліотекарем Новомиколаївської сільської книгозбірні В.О.Канівець, вирушили учні 5-х,7-х та 11-х класів загальноосвітньої школи. З презентації діти дізналися про чарівну природу Японії, казкові легенди, фантастичні вірування народу….  Окрім цього, дітям було презентовано експрес-виставку, на якій було представлено книги та журнальні матеріали,  що чудово доповнювали презентацію.
«Японія та її мешканці викликають подив і захоплення. І я дякую бібліотеці за нагоду і можливість відчути це», – так прокоментувала побачене і почуте одна з учениць.



Звітує Красненська бібліотека


У березні місяці поточного року Красненська сільська бібліотека звітувала перед громадою про пророблену роботу. Бібліотекарем  сільської книгозбірні О.О.Кравченко  було організовано виставку-фотозвіт про діяльність закладу у 2016 році. Вражала і численність, і різноманітність форм  проведених заходів. Особисто бібліотекарем та у співпраці з будинком культури, школою, дитячим садочком…

До речі, саме в цей день відбувся звітний концерт Красненського сільського будинку культури.
  Ольга Олексіївна прийняла участь у звітному концерті художньої самодіяльності Красненського сільського будинку культури з віршем Тамари Голобородько «Світи нам, матінко».
Окрім цього, Ольгою Олексіївною було представлено творчість місцевих майстринь на районній виставці «Ікони диво рукотворне».


Читаємо Ліну Костенко


22 березня в Лазурненській селищній бібліотеці було проведено захід під назвою «Я вибрала долю собі сама...», присвячений 87-річчю від дня народження видатної української поетеси Ліни Костенко.
Учасниками заходу були  вчителі Лазурненської загальноосвітньої школи та відвідувачі бібліотеки. Леся Радік, Ольга Мельниченко, Ганна Чорноус подарували пристунім декламувану поезію Ліни Костенко, а Кравчук Дар'яще і вірш власного авторства.


Організатор заходу, бібліотекар Любов Соценко заздалегідь приготувала «криницю мудрості», «наповнивши» її афоризмами Ліни Костенко. За чаюванням гості самі зачитували їх та із задоволенням обговорювали.
Значну допомогу в організації читань надали Копилова Людмила Олександрівна, яка виступила режисером заходу та Лазурненська селищна рада, подбавши про солодощі.

«Відведений для спілкування час промайнув швидко та непомітно. Але у кожного залишились яскраві враження, позитивні емоції та велике бажання завітати до бібліотеки знову» – підсумувала зустріч одна з учасниць.



Книга + Інтернет = Дружба

Головними джерелами інформації в XXI столітті є комп’ютер…..і  книга.
Що ж з них важливіше? Саме про це йшла мова на  інформаційному  уроці спілкування «Книга чи Інтернет?»,  який 21 березня було організовано для учнів 7-го класу Новомиколаївської ЗОШ спільними зусиллями сільської та шкільної бібліотек.
Про книгу і важливість читання для людини розповіла шкільний бібліотекар Лавриненко Ольга Анатолівна, поділившись власним досвідом спілкування з її величністю – Книгою.
А  бібліотекар Новомиколаївської сільської книгозбірні Канівець Вікторія Олексіївна, за допомогою презентації,  ознайомила учнів  з безмежними можливостями всесвітньої мережі:  відкриття бізнесу, вивчення мов, особистісне спілкуватися…. Особливий акцент було зроблено на безпеці в Інтернеті. Дітям детально було розкрито  такі терміні  як тролінг, кібербулінг,  фітинг.
По завершенню заходу учні отримали перелік безпечних сайтів, які  можуть бути їм корисними і цікавими.
Корисною і цікавою ця тема виявилася  і для батьків учнів.
Про «Безпечний Інтернет» йшла мова на батьківських зборах. Вікторія Олексіївна розповіла про ризики для користувачів, показала шляхи протидії агресії в Інтернеті, надала рекомендації по безпечному використанню ресурсів мережі, ознайомила з корисними посиланнями. Діти, як правило, є активними користувачами мережі, і присвячують цьому чи не весь свій вільний час.
А от дорослі, іноді навіть не мають уявлення про Інтернет. Тому під час виступу в класній аудиторії стояла тиша. Це свідчило про те, що для батьків порушені питання були актуальними і важливими. За що вони, по завершенню заходу, подякували бібліотекарю.
Користуючись нагодою, Вікторія Олексіївна запросила всіх до книгозбірні, наголосивши, що з появою Інтернету життя стало простішим, але книга не перестає бути джерелом інформації, тому, безумовно, Інтернет і книга союзники. І на скільки цей союз буде міцним – залежить тільки від нас.




Спогади про Шевченка 

В історії кожного народу є імена, з якими пов’язана їх слава, велич і національна гордість. Саме таким і є для України ім’я безсмертного Кобзаря – Тараса Григоровича Шевченка.
Бібліотеки району провели численні заходи з метою гідного вшанування пам’яті великого Кобзаря і популяризації його літературної та мистецької спадщини.
У Благодатненській сільській бібліотеці пройшли просвітницькі години «Спогади про шевченка» для старшої групи дитячого садочка «Сонечко» та учнів початкових класів загальноосвітньої школи..
Заходи були інформаційно насиченими, то ж діти не нудьгували. І у вікторині участь приймали, і мультфільми за творами Шевченка дивились, і вірші читали,  іі репродукції картин обговорювали…. і навіть фізкультхвилинку під пісню на слова митця провели… та ще й книжки-розмальовки «Мій перший Кобзар» у подарунок отримали!
Отриманий у ході відзначення шевченківських днів бібліотечний досвід популяризації його творів став ще однією сходинкою увічнення пам’яті геніального українця, а напрацювання саме цієї книгозбірні можуть стати корисними для бібліотечних фахівців району.






Шевченко у нас один! Одна у нас Україна!


З початком весни пов’язано багато подій…та чи не найважливішою є День народження Тараса Григоровича Шевченка, який є не просто народним поетом, талановитим митцем, а й національним пророком, апостолом правди, заступником знедолених, провидцем, великим патріотом та одним з найбільших революціонерів нашого народу.
10 березня учні 4 класу Лазурненської ЗОШ, разом з бібліотекарем селищної книгозбірні Л.І.Соценко, пройшли протоптаною попередніми поколіннями стежкою життя та творчості видатного сина України.
Любов Іванівна презентувала присутнім книжкову виставку-спогад «Сторінками життя  Великого Кобзаря», які за порадою працівника закладу підібрали для себе цікаві книжки для читання вдома.
Окрім цього, діти  декламували вірші про знедолене дитинство поета та про незрівняну красу природи рідної землі, серед яких «Грай же, море», «Мені тринадцятий минало», «Зоре моя вечірняя», «Тече вода з-під явора»…
Також школярі продемонстрували глибокі знання творів справжнього майстра пера, швидко та впевнено відповідаючи на запитання вікторини, присвяченої його поетичній спадщині. 
Завершив захід флешмобом – спільним читанням найвідомішого поетичного твору не тільки  Кобзаря, а й всієї української літератури:
Як умру, то поховайте
Мене на могилі
Серед степу широкого
На Вкраїні милій….
Ні, ти не вмреш, Тарасе!
Ти житимеш вічно,  тому що, серце у нас одне, Шевченко у нас один, одна у нас Україна!
 



Шевченкове слово в нашому серці



9 березня 2017 року виповнилося 203 роки з дня народження Тараса Григоровича Шевченкаславного сина українського народу.
Його творчість – святиня, нетлінна частина духовного буття нації. Тому в усіх куточках нашої країни,  в ці дні, згадують його ім’я з великою любовю,  шаною і дякою за те, що вів нас до омріяної волі, що спонукав любити і берегти Україну.
Ось і в селі Улянівка, 10 березня, бібліотекарі Улянівської сільської книгозбірні та  Улянівської ЗОШ зібрали разом учнів початкових класів для того, щоб вшанувати пам´ять  Великого Кобзаря.
У теплій та дружній атмосфері діти зацікавлено  слухали подробиці з життя митця,  натхненно декламували вірші та уривки з прозових творів, активно приймали участь у вікторині «Що я знаю про Тараса Шевченка», творчо складали  «Букет  Кобзареві»….та уважно переглядали друковані видання, які було представлено на книжковій  виставці «Світова велич Тараса Григоровича Шевченка». 
Безперечно, такі заходи допомагають формувати у підростаючого покоління почуття патріотизму, національної свідомості та безмежної любові до рідної землі.


Шлях до читача

Сьогодні можна знайти чимало цікавих форм роботи з читачами. Це і масові заходи, і спілкування он-лайн, і різноманітні відео ролики…Але не так багато форм, які дійсно залучають до читання і дозволяють людям котрі зовсім негативно відносяться до читання змінити свою думку. 

Бібліотекар Улянівської сільської книгозбірні  Н.В. Бабенко залучає користувачів старшого віку через спілкування з батьками дітей ….. на шкільних зборах. Для них 3 березня  Наталія Вікторівна  провела тренінг «Діти – дзеркало батьків» та міні-лекцію «Три шляхи у вихованні».
Дослідження проблем родини та родинного виховання показують, що батьки все більше потребують допомоги спеціалістів. У невеликих населених пунктах знайти фахівці у цій галузі важко. Тому на допомогу йде бібліотекар, який може спробувати зняти психоемоційну напругу в родині  шляхом обговорення хвилюючих тем, чи запропонувати книгу з даної тематики.

«А іноді, і фахової літератури не потрібно. Налагодити стосунки батьків і дітей можна за допомогою… родинного читання. Читайте самі! Читайте своїм дітям! Читайте разом з ними!» такими словами завершила зустріч Наталія Вікторівна та запросила всіх бажаючих до храму мудрості. 


Вона  жива, і вічно буде жити!

Є люди, як свічки,-
Згорають, відходять у небуття.
Є люди, як зірки,
Горять, і світять все життя.

Зіркою такої величини є геніальна Леся Українка, 145 років від дня народження якої минає 25 лютого.

До ювілейної дати в Улянівській сільській бібліотеці  було створено куточок письменниці, присвячений творчості  генію української літератури, що входить в умовну тріаду Шевченко-Франко-Українка, і який було презентовано 28 лютого.



Користувачі разом з бібліотекарем Бабенко Н.В. натхненно зачитали уривки з творів, які були представлені на книжковій  виставці.
Великий поет України і жінка з трагічною долею, вона ввійшла в свідомість поколінь як символ незламності і боротьби.  Кожне вимовлене слово, це яскраве підтвердження того, що Леся Українка — потужний духовний світоч, а її літературна спадщина  є актуальною і до нині.



Небесна сотня у вирій полетіла


20 лютого у Красненській сільській бібліотеці До Дня Героїв Небесної Сотні було організовано і проведено захід присвячений вшануванню подвигу українців, загиблих під час Революції Гідності.
Його мета –  формування у дітей розуміння єдності, цілісності власної країни та почуття особистої відповідальності за долю держави.
Бібліотека сільської книгозбірні Кравченко О.О. ознайомила присутніх з виданнями представленими на книжковій виставці «Небесна сотня на варті», яку члени любительського об’єднання «Витівник» прикрасили патріотичним поробками.
Учасники гуртка художнього слова створили своєрідну «Стрічку гідності», прочитавши зворушливі вірші «Лист до солдата», «Небесна сотня в вирій полетіла», «Мамо, не плач»…

Особливо зацікавив присутніх фільм «Зима, що нас змінила», з якого діти дізналися про історію тих трагічних подій, про долі тих, хто в мирний час віддав своє життя за вільну, незалежну, європейську державу. На честь Героїв Небесної Сотні було запалено свічку пам’яті.

А живим героям-односельцям, які зараз знаходяться в зоні АТО та захищають цілісність нашої країни,  діти передали  власноруч виготовлених «голубів миру» з жовто-блакитним  стрічками.  
Нехай вони оберігають наших захисників на землі так, як Героїчна Сотня, зробивши перший крок, журавлиним ключем полинула у вирій вічності, ставши нашими Ангелами-Охоронцями на небі. 


Українська хата, як писанка  

Таку назву мала виставка-інсталяція, яку бібліотекар Благодатненської сільської книгозбірні Лариса Козак 16 лютого презентувала землякам та членам оглядової комісії районного етапу обласного огляду аматорського мистецтва «Барви таврійського краю».
«Ні в казці розказати, ні пером описати» – так, один з відвідувачів охарактеризував побачене.
Так, це треба тільки бачити! Слова тут зайві! Ласкаво просимо до перегляду!







Тільки разом ми народ!

Україна – неозорі простори рідної землі, що прослалися від Карпат до Чорного моря. Україна – це історія народу, який протягом багатьох років боровся за свою свободу і незалежність. Вона сповнена дат, які змушують в єдиному пориві битися мільйони сердець. Однією з таких дат є День Соборності.
З нагоди свята бібліотекар Новомиколаївської книгозбірні вікторія Канівець провела патріотичний  захід «Тільки разом ми народ» для учнів загальноосвітньої школи. Його мета – відродження паростків духовності, пробудження у   школярів зацікавленості до поглибленого вивчення iсторiї та культурних надбань українського народу, виховання поваги та любові до рідного краю, його минулого і сучасності.

З неабияким інтересом діти  переглянули презентацію: «Соборна і єдина Україна»  та книжкову виставку «Свято єднання українських земель», занурившись  в атмосферу минувшини, коли на площі перед Софією Київською відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів: на волелюбному зібрані було урочисто проголошено злуку Української народної республіки і Західноукраїнської народної республіки.
Діти уважно слухали, коли потрібно було – жваво обговорювали, обмінювались думками, а на завершення, декламували вірші про Україну та рідний край.






Немає переводу добрим звичаям народу 

Бібліотеки району за допомогою різних форм індивідуальної і масової роботи намагаються розкривати  ті питання історії українського народу, які раніше замовчувались, більше приділяти уваги пропаганді та відродженню народних обрядів, традицій, звичаїв, свят. Досить успішними є такі заходи як етнографічні вечори, театралізовані свята, інформаційно-пізнавальні години, години народознавства, фольклорні свята, інтелектуальні ігри, вікторини, конкурси, бесіди, вечори розповідей, тощо.

От і у Красному відтворили народні звичаї, пов’язані зі святкуванням Нового року за старим стилем, це Щедрий Вечір або свято Меланки. Дівчата до цього дня причепурились, підготували щедрівки та привітання. А ще, учасниці дійства ворожили на свічках, обручці, воску, кидали чобота через поріг… все для того, щоб дізнатися свою долю на  майбутнє.  Культармійці  ж, організували маку, пшениці, ізюму, горіхів, меду та й навчали молодь готувати щедру кутю. Нею пригостили сільського голову, додавши тематичні святкові пісні та щедрі побажання.



Лунали вони цього дня по всьому селу. Щедрувальниці,  з веселим настроєм  та набутими знаннями,  завітали і у домівки односельців, даруючи радість трьох свят, які з собою приносять…втіху,…щастя,.. всім нам долю, Україні волю.


Меланкина щедрівочка

У всіх народів світу існує повір’я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Він ходить світом, як блудний син, і ніде не може знайти себе, адже він загублений для свого народу.
Осередками збереження національної культури, народних традицій і звичаїв є бібліотеки, для яких цей напрям діяльності завжди буде пріоритетним.
З цією метою у Благодатненській сільській бібліотеці започатковано цикл етнографічних годин «Обереги, що не губляться у віках».
«Меланкина щедрівочка», так називався перший захід що пройшов у книгозбірні 16 січня.
Його учасниками стали учні загальноосвітньої школи.
Бібліотекар Лариса Козак  розповіла дітлахам про календарні свята  українців – найдавнішу обрядовість, яка корінням сягає первісних, язичницьких вірувань, та поєднує у собі раціональний досвід і релігійно-магічні вірування наших предків.
Найбільш широко діти дізналися  про свято Меланки, яке  відзначають 13 січня,  у день преподобної Меланії, звідки й походить його назва. Також вони ознайомились з літературою по даній темі, що була представлена на книжково-ілюстративній викладці.
Загадки, конкурси, пригощання – всього було вдосталь, тому час сплинув непомітно, залишивши у дітей море вражень, гарний настрій та бажання зустрітись у бібліотеці знову. 

Різдвяні розваги 


5 січня працівники культури села Красне влаштували юним мешканцям свято Різдвяної ялинки. У фойє  будинку культури дітей зустріла сільський бібліотекар О.Кравченко. Разом вони  запалили вогники на ялинці, грали в ігри та змагалися у різноманітних конкурсах. Далі, Ольга Олексіївна запросила малечу  до теплої книгозбірні. Напередодні Нового року для закладу за кошти  сільської ради було  придбано та встановлено котел опалення.  Це справжній подарунок для користувачів.
Святкового настрою їм додала зустріч з дідом Морозом….а ще новорічна вікторина,  хоровод навколо ялинки, загадування бажання на свічу, конкурс  колядок та щедрівок…та дискотека під запальні новорічні пісні.
І все це супроводжувалось нагородженням та врученням подарунків  і солодких призів.



Юні користувачі сільської бібліотеки залишились задоволеними та отримали заряд позитиву на цілий рік.



Комментариев нет:

Отправить комментарий