Провісник долі України

«Геній Шевченка широко розпускає крила

 і ударяє з великою силою в різні струни»

І. Франко.

Тарас Шевченко. З цим іменем сьогодні на планеті ідентифікується Україна та українці. Той, хто крізь алмазну грань Кобзаревого слова гляне у світ, той уже ніколи не спиниться в дорозі до ідеалу.

Пізнавати Шевченка – це пізнавати історію, мучитися, страждати від того, що нашу предковічну землю багато разів намагалися поставити на коліна і гордо усвідомлювати, що це не вдавалось і не вдасться нікому в світі.
12 березня у читальній залі бібліотеки для дорослих відбулося засідання членів літературного клубу, поетів-аматорів та поціновувачів кобзаревого слова «Провісник долі України».
Захід проходив у форматі літературно-бібліографічного діалогу про відомі та невідомі сторінки життя та творчості народного співця, поета та художника Т.Г.Шевченка.
Ведучі заходу бібліотекарі Баранова Лариса Володимирівна та Мусулевська  Ганна Юріївна у  формі літературного діалогу  розповіли про важливі моменти життя та творчості поета-пророка Тараса Шевченка.

Потім  відбулися літературні читання творів Шевченка та авторських поезій Івана Трохимовича Гладишенка.
Цікавим та пізнавальним був виступ Качана Леонтія Івановича про коханих жінок Тараса Шевченка, який поєднав історичні події  у світі з  важливими віхами життя поета, висвітлив ліричні мотиви творчості митця.
Захід супроводжувався короткометражними відеофільмами  «Невідомі сторінки із життя і творчості Т.Г.Шевченка», «Кохані жінки Шевченка Т.», та музичними творами «Думи мої, думи мої…» та «Садок вишневий коло хати».

Для відвідувачів та користувачів бібліотеки презентована виставка перших та нових повних видань творчої спадщини  Шевченка - поета, митця, художника.
Усі присутні брали активну участь у діалозі-хроніці про минуле, сучасне та майбутнє пророцьке бачення долі людини і України великим Кобзарем.
Атмосфера піднесеності та патріотизму панувала у читальній залі протягом усього заходу. Кожен відчув свою причетність до долі батьківщини та важливості уміло володіти її  мистецькою спадщиною в ім’я життя та волі свого народу, в ім’я нових поколінь…в ім’я заповіту Тараса.