пʼятниця, 13 січня 2017 р.

Зустрічайте: Старий Новий рік!


Уже сьогодні в ніч з 13 на 14 січня кожен може дозволити собі ще раз наголосити найулюбленіше свято - Новий рік! Старий Новий рік у нас не прийнято відзначати з тим же розмахом, що і звичайний Новий рік, але все-таки кожна родина намагається по-своєму відзначити це свято, внести в нього свою родзинку, тим більше, що народні традиції сприяють щедрому святкуванню.
Вечір напередодні Старого Нового року - Щедрий вечір. За християнським календарем - це день преподобної Меланії. Меланка-Вода приходить на Щедрий вечір разом із Василем-Місяцем сповістити господарів про майбутніх урочистостях і погостювати, в народі так і називається - гостини Меланки. В українській народній традиції обидва свята об'єдналися в Щедрий вечір, або свято Меланки. Кутя була головним обрядовим блюдом в цей вечір. На Василя готували кутю щедру, жирну, заправлену смальцем або вершками. Ось звідси-то і повелося, назва вечора - Щедрий. Новорічний стіл з 13 на 14 сильно відрізнявся від різдвяного пісного столу, тут вже було роздолля і різноманітність страв. На Меланку вже дозволялося їсти скоромне - сало, ковбаси, різні копченості. А які млинці, пироги та вареники готували господині
. У Старий Новий рік потрібно було проводити веселий і добрий обряд з вечора - щедрування, а зранку - посівання. Щедрування - старовинний народний звичай, в якому церемоніальна процесія мирян обходила будинки і співала спеціальні щедрувальні пісні, в яких славився новий рік, звучали побажання щастя, добра і благоденства в новому році, бажали здоров'я членам сім'ї та процвітання господарству, і за це щедрувальники отримували винагороду від господарів. 14 січня з самого ранку - з 7 годин починається обряд засівання, в якому беруть участь тільки хлопчики і чоловіки. Символічно цей обряд знаменував засівання хлібних полів на багатий урожай і, звичайно, побажання господарям щастя, здоров'я, щедрого врожаю. Щедрують з вечора в основному дівчата, дівчатка й баби. А ось на Меланки ходять і групи хлопців. Це називається «водити Маланку». Молоді люди в масках і обрядових костюмах висловлюють добрі побажання, веселять піснями, танцями, жартівливими сценками. Зазвичай один хлопець переодягнений в жіноче вбрання і його називають Меланкою. Після закінчення ритуального обходу веселі і хмільні переодягнені щедрувальники йшли вранці на перехрестя доріг, щоб спалити «Діда», або «Дідуха», - символічний сніп соломи. Молодь продовжувала співати пісні і починала ігри - стрибали через дідуха, через багаття, символізуючи тим самим очищення від спілкування з нечистою силою. На світанку хлопці йшли посівати зерном. Брали зерна в рукавицю або сумку. Спершу йшли до родичів і хресних, потім вже до друзів і сусідів.  Люди казали: чим більше прийде сівачів, тим щедрішим буде урожай та рік новий.


Ось і до нашої бібліотеки 13 січня завітала ціла юрба   маленьких щедрувальників. Усі присутні із задоволенням слухали обрядові пісні. Діти продемонстрували справжне святкове дійство. Водили козу, щедрували, бажали здоров’я та достатку. А наостанок засіяли читальну залу ярою пшеницею! За що вдячні глядачі залишили у скриньці винагороду та пригостили солодощами.




Вступаючи в новий віддлік часу, давайте освятимося найкращими почуттями, побажаемо один одному щастя, мирного неба над оселею, достатку і злагоди в родині!

Немає коментарів:

Дописати коментар