ОБИРАЙТЕ ТА ЧИТАЙТЕ!




Шановні читачі! 
Сторінка нашого блогу "Обирайте та читайте"  для всіх, хто цікавиться вітчизняною та зарубіжною художньою літературою. Саме тут ми подаємо  огляд книжкових новинок, що надходять до фонду бібліотеки. А  ще знайомимо  з їх авторами -  до Вашої уваги  невеличкі біографічні довідки.  Сподіваємося, що ця інформація буде корисною і допоможе Вам зорієнтуватися у "книжковому морі". Приємного читання!
Нарешті цікаве поповнення!
Ці книжки відтепер є в НАШІЙ БІБЛІОТЕЦІ!

















Згадати все. 
День за днем.
 Уже більш як п`ять сотень діб. Крім власне хронології бойових дій, ви зможете прочитати аналітику, яка допоможе отримати розуміння і хоч трохи позбутися страху. 
І репортажі. Тих журналістів, які на власні очі бачили кров і сльози.
На момент написання цього тексту неоголошена війна триває. Мала надія, що до моменту друку книжки вона таки завершиться. Але будемо сподіватися...
- «Руська вєсна» — масові заворушення на сході.
- АТО. Квітень-серпень 2014. Перші успіхи української армії.
- Іловайський котел. Мінські домовленості — 1.
- Історія захисту Донецького аеропорту.
- Війна і Мінськ. Міжнародні аспекти війни. Крихке перемир`я.




УДК 821.161.2
ББК 84.4 УКР
        Ц17

Цаплієнко А. Книга змін: оповідання / Андрій Цаплієнко; перекл. з рос. Ж. Куяви; передм. Д. Комарова.-Харків: Книжковий Клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2016. 256с. :іл.
ISBN 978-966-14-9635-3 (дод. наклад)
             У збірці оповідань відомого українського журналіста й письменника йдеться про війну, яка несподівано прийшла в Україну і змінила життя й свідомість мільйонів людей. Герої оповідань пов'язані складним павутинням особистих стосунків одне з одним і з автором. Вони разом з усією країною крокують дорогою змін  від застою до революції, від Майдану до війни. 


ББК 83.3 (4УКР)

С37

Симоненко Р. Г., Берестенко В. А. Тарас Шевченко та його доба: док.-хрестом. висвітлення життя й діяльності видат. сина України та найближ. у часі спадкоємців і продовжувачів його справи І.Я. Франка, Лесі Українки, М. П. Драгоманова. У 3 т. Т. 1 / Р. Г. Симоненко, В. А. Берестенко; худож.-оформлювач О. М. Іванова. — Харків: Фоліо, 2013. — 495 с.: іл. — (Укр. та рос.мовами).

У тритомнику «Тарас Шевченко та його доба» висвітлюється життя й діяльність видатного сина України, великого Кобзаря. В ньому зібрані ретельно перевірені документи, що збереглися, автентичні спогади сучасників — друзів і соратників Шевченка, які близько знали поета, а також наукові дослідження, що базуються на об'єктивному відборі фактів, ґрунтовному й неупередженому їх викладенні.

І том розповідає про становлення й розвиток шевченкознавства, про дослідження творчої спадщини великого митця — поета, художника, революціонера, а також про його злиденні роки дитинства і юності, аж до визволення з кріпацтва і вступу до Петербурзької академії художеств.
 

ББК 84(4УКР)6
С51 
Смолич Ю. К. Мир хатам, війна палацам: роман / Ю. К. Смолич; г передм. А. Землянської. — К.: Всесвіт, 2013. — 583 с. ' 1 
ISBN 978-966-2505-11-5.
Змінюються часи, змінюються епохи, а з ними змінюються Л наші погляди на ті чи інші історичні події. Але хто може сказати '' 1 цілком впевнено, як треба розставити всі крапки над «і», як все було насправді і хто був правий чи винний? Особливо якшо ие стосується таких складних та неоднозначних подій, як, наприклад, г г події в Україні між двома революція,ми 1917 року — лютневою та \Д і жовтневою. Саме ці часи описані в романі видатного українського письменника Юрія Смолича (1900—1976) «Мир хатам, війна палацам». Так, письменник писав цей роман у радянські часи, так, нині постаті Грушевського, Винниченка, Петлюри та інших діячів сприймаються інакше, ніж тоді. Але це не означає, шо цей роман — така собі примітивна агітка, зовсім ні. Це — епічна картина, погляд людини, яка бачила ті події своїми очима. І тому цей твір, поза всякими сумнівами, буде цікавий сучасному читачеві, шо не байдужий до історії рідної країни.
 



ББК 84(4ФРА)
У32
Уельбек М. Карта і територія: роман / М. Уельбек; пер. з фр. Л. Г. Ко-ноновича; худож.-оформлювач Д. О. Самойленко. — Харків: Фоліо, 2013. — 347 с. — (Карта світу).
ISBN 978-966-03-5083-0 (Карта світу).
ISBN 978-966-03-6503-2.
Мішель Уельбек — один із найбільш непередбачуваних авторів сучасної французької прози. Його тексти інтригують, приваблюють і відштовхують водночас; вони завжди «на вістрі». «Карта і територія» (2010) — роман Уельбека, за який письменник уперше вдостоївся Ґонкурівської премії — найпрестижнішої з літературних премій Франції.
Чи випадало вам будь-коли читати книжку, на сторінках якої автор... убиває себе? Перед вами — саме такий випадок. Здавалося б, у сучасній Європі ліберальні цінності запанували настільки вссохопно, що ніхто й ніщо вже не поставить їх під сумнів. Однак це вдалося Уельбекові. Митець і суспільство, покликання і гроші, самотність як свідомий вибір, самогубство як боягузтво — про все цс говорить письменник у своєму новому романі. Говорить сміливо і чесно.


ББК 63.3(4УКР)
3-14
Загребельний М. П. Павло Загребельний / М. П. Загребельний, худож.-оформлювач О. М. Іванова. — Харків: Фоліо, 2013. — 121 с. — (Знамениті українці).
ISBN 978-966-03-5098-4 (Знамениті українці).
ISBN 978-966-03-6350-2.
Павла Загребельного ще за життя називали класиком — і заслужено. Він працював в українській літературі понад сорок років, створивши більше 30 романів, гостросюжетних повістей і кіносценаріїв. Життя Загребельного завжди було непростим — на його долю випали війна, полон, утиски з боку влади. Людина виняткової освіченості та енциклопедичних знань, він був одним з найпопулярніших українських письменників і залишається таким й понині. Цю книгу написав син Загребельного, який краще за всіх знав Павла Архиповича.



ББК 92
С 43
1000 фактів про Україну / В.М.Скляренко. — Харків: ТОВ «Бібколектор», 2013. — 315с., іл.
ISBN 978-617-7013-20-3.
Історія та політика, наука і техніка, мистецтво і спорт — ось далеко не повний перелік тем, що висвітлюються в нашому виданні. Ви дізнаєтесь про видатні археологічні пам’ятки — Кам’яну Могилу і Херсонес Таврійський, що увійшли до Списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО; про природні багатства України — мінеральні води та цілющі грязі, заповідний ковиловий степ і карпатські ліси, поклади вугілля та нафти, уранової руди та золота; про визначні наукові відкриття і технічні досягнення і, насамперед, про надзвичайних людей, які жили в нашій країні в різні часи.



ББК 84(4АВТ)
Б51
Бернгард Т. Холоднеча: роман; Старі майстри: мімґдім игр і мім / Т. Бернгард; передмова та комет. І І І.тритій, чудо і оформлювач О.Д.Кононученко.— Харків: Фоліо, 201 '
474 с. — (Б-ка світ, літ-ри).
ISBN 978-966-03-5103-5 (Б-ка світ, літ-ри).
ISBN 978-966-03-6539-1.
Поліція вилучала його книжки, міністри оголошували його душевнохворим, критики пророкували його творам швидке забуття... Томас Бернгард (1931—1989) — enfant terrible австрійського суспільства другої половини XX століття, «голос правди», «мізантроп», «альпійський Беккет». Він дозволяв собі говорити все, що думав, і так, як вважав за потрібне.
«Холоднеча» (1963), перший роман, відразу приніс письменникові визнання. Це багатопланова розповідь про людські страждання, про достоїнство особистості, про тяжке існування людини у просторі, де панує холод самотності та відчуженості.
Прозова комедія «Старі майстри» (1985) «розважає» читача дошкульною критикою держави, її інституцій, а також доскіпливим перечитуванням канону, на якому побудовано західну культурно-освітню традицію. Мова Бернгарда близька до музикальних структур, а твори читаються наодному подиху, ще нікого не залишивши байдужим.


УДК 821.161.2-3
ББК 85.334.3(4УКР)6
М15 
Макарик І. Перетворення Шекспіра. Лесь Курбас, український модернізм і радянська культурна політика 1920-х років / Ірина Макарик ; пер. з англ. Т. Цимбала. — вид. 2-ге, допов. — К.: Ніка-Центр, 2013. — 352 с.: іл.
ISBN 978-966-521-638-4
Спираючись на друковані й недруковані спогади, журнали, листи, газети, афіші, маніфести, протоколи режисерських лабораторій і зборів театральних колективів, канадська дослідниця Ірина Макарик аналізує творчий доробок Леся Курбаса, радянські культурні практики й експерименти 1920-х років. Це розлогий екскурс у постко-лоніальну царину: крізь призму новаторських, ба навіть скандальних шекспірівських постановок Курбаса розглянуто поняття універсальності, цінності, канону, класики, високої/низької культури, ідеології, влади, імперського/колоніального, периферії/центру.






Антонич, Б.-І. На другому березі [Текст] / Б.-І. Антонич; пердм. Т.М. Панасенко; худож. – оформлювач Є.В. Вдовиченко .- Х.: Фоліо, 2013 .- 283 с. – (Українська література) .- ISBN 978-966-03-5145-5
Скільки ж їх було — молодих і талановитих, поетів (Поетів!), яким би ще жити й творити, писати вірші на радість людям, але яких Бог забрав до себе рано, дуже рано. Отак і Богдан-Ігор Антонич (1907—1936)... Дві цифри і рисочка між ними — це життя, сповнене надій і поезії, але ж таке коротке. Він багато не встиг, не написав того, що збирався написати, його ім'я після смерті було забуте на довгі роки. І все ж таки справжня Поезія, незважаючи на будь-які перепони, знайде шлях до читача.
До книжки увійшли фрагменти із незакінченого роману «На другому березі», а також значна частина поетичного доробку Богдана-Ігоря Антонича.


Лондон, Д. Північна одіссея [Текст] : новели : пер. з англ. / Д. Лондон .- Х. : Бібколектор, 2013 .- 410 с. – ISBN 978-617-7013-12-8
Джек Лондон (1876–1916) — видатний американський письменник, автор багатьох романів, повістей і оповідань, головним постачальником сюжетів для яких було його власне життя, що є найцікавішою з історій, ним створених. Недовге, але насичене, воно вражає кількістю пригод, труднощів і небезпек, які випали на долю письменника. Тому і твори його такі виразні та достовірні, сповнені вогню й почуттів, а герої — живі і яскраві — назавжди підкоряють серця.
Багатогранний талант Джека Лондона повною мірою розкрився в його новелах, найкращі з яких і увійшли до цієї книжки.



Мелвілл, Г. МобіДік [Текст] :роман / Г. Мелвілл. – Х. :Бібколектор, 2013. – 571 с. – ISBN 978-617-7013-11-1 «МобіДік» — найвідоміший роман классика американської літератури Германа Мелвілла (1819—1891). Цей дивний твір поєднав у собі захоплюючі пригоди, глибокі філософські роздуми і велику людську драму. Автор розповідає про мандри на китобійному суднісюжет наче б і простий і в той же час багатоплановий. Герой роману капітан Ахаб вирушає у дуже ризикований рейс, він сповнений рішучості відшукати в океані кита-альбіноса на прізвисько Мобі Дік. Що штовхнуло його на цей крок: ненаситна жага помсти (капітан колись постраждав від кита) чи спроба довести свою владу над силами природи? Хто може стати переможцем утакому поєдинку, в жахливому вирі людських почуттів і непередбачуваної стихії?..




Лузіна, Л. Київські відьми. Постріл в Опері [Текст] / Л. Лузіна. – Х. :Фоліо, 2013. – 441 с. – ISBN 978-966-03-6638-1. «Київські відьми.Постріл в Опері» - продовження чарівної історії, розпочатої автором у книзі «Київські відьми. Мечі Хрест». Рівно 90 років тому жовтнева революція прийшла в світ з Києва – з Столиці Відьом! І киянин Михайло Булгаков знав, чому в той рік так яскраво горіли на небі Марс і Венера - боги-прабатьки амазонок. Адже «червона» революція стала революцією жіночою. Більшовики першими у світі визнали за жінками рівні права з чоловіками, зробивши перший крок до Нового матріархат, а цьому захоплюючому пригодницько-історичному романі ви зустрінетеся з київською гімназисткою і майбутньої першої поетесою Росії Анною Ахматовою і Михайлом Булгаковим. Дізнаєтеся, що українки походять від легендарних амазонок, що поезія вигадливо переплетена з магією ...





Пруст, М. Альбертина зникає. У пошуках утраченого часу [Текст]= Albertine Disparue. A` La Recherche Du Temps Perdu : роман / М. Пруст. – К. : Золоті ворота, 2013. – 254 с. – ISBN 978-966-2246-31-5
Марсель Пруст (1871-1922) – видатний французький письменник, родоначальник сучасної психологічної прози.
У романі "Альбертина зникає", опублікованому в 1925 році, М.Пруст спробував проаналізувати механізм любовного почуття. Щойно колишня кохана Марселя, яку він уже розлюбив і спільне життя з якою почало його обтяжувати, йде від нього, як кохання і ревнощі з новою силою спалахують у його серці.


Попович, М. Бути людиною [Текст] / М. Попович. – К. : Києво-Могилян. акад., 2013. – 223 с. – ISBN 978-966-518-635-9
Праця являє собою спробу сформулювати погляд на цінності сучасного суспільства, який із певної позиції охоплював би різні сторони функціонування останнього. Автор прагнув обґрунтувати засобами, придатнимии для філософії сучасності, певний світогляд, який сьогодні, як і в інші часи, перебуває під загрозою. Це - світогляд гуманізму, що виходить із уявлення про людину як вищу й абсолютну цінність.
Для студентів, науковців та всіх, хто цікавиться філософськими темами.




Макявеллі, Нікколо. Флорентійські хроніки; Державець / Нікколо Макявеллі; пер. зітал. А. Перепаді. — Х. : Будинок друку, 2013. — 470, [2] с. : іл., [1] арк. портр. - ISBN 978-966-97238-5-7
Італійський політик, філософ, історик, поет і комедіограф Нікколо Мак’явеллі (1469-1527) особливої слави зажив своїм знаменитим твором « Державець» (1513), в якому він зробив спробу сформулювати загальні закони політичного життя, викласти суть «ремесла політика», а також визначити роль і місце державця в Європі та Італії ХУІ століття. У наші дні ці питання набули надзвичайної гостроти та актуальності.
Також до видання увійшли «Флорентійська хроніка» (1520-1525), в яких відтворено історію Флоренції від Давнього Риму і до встановлення синьйорії Медічі 1434 року.



Шевченко, С.В. Соловецький реквієм[Текст] / С.В. Шевченко .- К.: Експрес-Поліграф, 2013 .- 592с. : іл. – ISBN 978-966-2530-59-9
Збірку публіцистики про соловецьку трагедію підготував фаховий журналіст – у минулому керівник підрозділу наукової установи СБУ. Популярно написані нариси, ілюстровані оригінальними світлинами, вибрані архівні розвідки актуалізують та істотно доповнюють творчий доробок автора в цій темі за останніх 15 років. Книжка розповідає про розстріляне відродження України, ниження інтелектуальної еліти нації, яку уособлюють М.Зеров, М.Куліш, Л. Курбас, В.Підмогильний, С. Рудницький, М. Яворський та інші. Стаття пор виконавців смертних вироків містить список осіб, причетних до катувань тюремних етапів. Пізнавальним є оповідання про розкриття таємниць радянської імперії, поїздки-прощі, пошукові експедиції на Соловки, Біломорканал, у Сандармох. Уперше публікується частина віднайдених в Україні матеріалів з творчого доробку видатного архітектора й художника В. Кричевського (стаття «Переяславське відкриття»).






Земляк, В. Вибране [Текст] : романи, оповід. / В. Земляк. – К. : Україна, 2013. – 718 с. – ISBN 978-966-524-419-6 До ювілейного видання увійшли кращі твори письменника – романи «Лебедина зграя», «Зелені млини» та оповідання, які пройняті глибокими роздумами про народну пам'ять, про сенс людського життя на землі.





Малик, В. Чумацький шлях [Текст] : роман, оповід. / В. Малик. – Х. : Бібколектор, 2013. – 315 с. – ISBN 978-617-7013-14-2
У новому історичному романі автор відображає цікаве й своєрідне явище в історії українського народу — чумацтво. Головний герой твору — Івась Бондар залишає в Лубнах кохану дівчину Катрю і разом зі своїм хазяїном Хуржиком та чумацькою валкою їде в Крим по сіль. Ніколи не гадалося йому, навіть не снилося, через які незвичайні смертельно небезпечні пригоди доведеться пройти. Тут і зустріч з Потьомкіним та Катериною Другою, і татарський полон, і втеча з нього, вступ до війська чорноморських козаків, участь у складі цього війська у війні 1786-1791 рр. проти Туреччини...
Не менш драматичні пригоди чекають і на Катрю, котра залишилася вдома, але наражається на ще більшу небезпеку, ніж її коханий на війні.








 (435x30, 20Kb)

АМОС ОЗ (КЛАУЗНЕР)


Амос Оз (Клаузнер) ( євр. עמוס עוז ; Рід. 4 травня 1939Єрусалим) - ізраїльський прозаїк і журналіст.
У віці п'ятнадцяти років переселився в кібуц Хульда. Під час проходження дійсної армійської служби служив у бригаді "Нахаль", брав участь у сутичках на сирійської кордоні. В 1961, по закінченні військової служби, повернувся в кібуц, де працював сільськогосподарським робітникам. Перші короткі розповіді опублікував у двадцять років. У перші роки публікувався в основному в журналі "Кешет". Вже перший авторський збірник, "Землі шакала" (1965), був зустрінутий ізраїльським суспільством з великим інтересом.
Вивчав філософію і літературу в Єврейському університеті (закінчив першу ступінь в 1964 році) і в Оксфордському університеті (в 1969-1970 році). Протягом двадцяти п'яти років викладав у школі кібуца і писав прозу. В 1986 покинув кібуц, зараз живе в місті Арад і викладає в університеті імені Бен-Гуріона в Беер-Шеві.
Брав участь у Шестиденної війні у складі танкових військ на Синайському півострові і в війні Судного дня на Голанських висотах. З часу Шестиденної війни 1967 Оз опублікував безліч статей і есе проарабо-ізраїльському конфлікті.
Амос Оз викладав в Оксфордському університеті, Єврейському університеті в Єрусалимі і в Коледжі Колорадо.
Твори Оза видані на 38 мовах в 36 країнах світу. Його роман "Мій Міхаель" включений Міжнародною асоціацією видавців у список ста найкращих романів XX століття. В 1997 президент Франції Жак Ширак нагородив Оза орденом Почесного легіону . З 1991 - дійсний член Академії мови іврит. Лауреат Премії імені Бялика (1986), Премії Ізраїлю з літератури (1998), Премії Гете (2005). Почесний докторАнтверпенського університету ( 2008). У 2009 році Оз вважався основним претендентом на Нобелівську премію з літератури, але в підсумку її отримала німецька письменниця Герта Мюллер.

http://znaimo.com.ua/%D0%9E%D0%B7_%D0%90%D0%BC%D0%BE%D1%81


Оз, А.(Клаузнер).  Пізнати жінку [Текст] : роман / А. Оз. – Х. : Фоліо, 2013. – 349 с. – (Карта світу). – ISBN 966-03-6078-5. 



 (435x30, 20Kb)

РОБЕРТО САВІАНО


Роберто Савіано (італ. Roberto Saviano; 1979, Неаполь) - італійський письменник і журналіст, який отримав всесвітню популярність завдяки роману-репортажу «Gomorra» (2006), переведеному на 52 мови. За мотивами книги знято однойменний фільм Маттео Гарроне, номінований на премію «Оскар» -2008.
Народився і виріс в Неаполі. Після закінчення факультету філософії Неаполітанського університету підробляв журналістом, писав короткі оповідання. А потім влаштувався асистентом фотографа, який працював на мафіозних весіллях. Батько Савіано був лікарем швидкої допомоги. Одного разу він врятував недобитого мафією 18-річного хлопчака - і за це сам був побитий до напівсмерті.
Прославився в світі завдяки роману-репортажу «Гоморра» («Gomorra») (2006), переведеному 52 мовами. За мотивами цієї книги був знятий однойменний фільм Маттео Гарроне, номінований на премію «Оскар» -2008. Савіано займається також журналістською роботою, співпрацює з газетами «Espresso» і «Repubblica» в Італії, а також з багатьма іноземними періодичними виданнями, такими, як «Times», «Die Zeit», «El Pais», «Washington Post». У жовтні 2008 р в одній тільки Італії було розпродано 1800000 примірників роману.
Обурена книгою, італійська злочинна організація «Каморра» винесла письменнику смертний вирок, тому письменник змушений 24 години на добу перебувати під охороною державної поліції. У 2008 році він хотів виїхати з Італії, так як зізнався, що втомився відчувати себе бранцем. В Італії було створено громадський блок «Я на боці Савіано». Видатні діячі багатьох країн світу в апеляції до уряду Італії вимагають, щоб він захистив письменника від організованої злочинності. Серед підписів під апеляцією фігурують імена шести нобелівських лауреатів (Даріо Фо, Михайла Горбачова, Гюнтера Грасса, Ріти Леві Монтальчіні, Орхана Памука і Десмонда Туту).
Разом з тим, деякі представники правих кіл звинувачують його в тому, що його книга нібито представляє Італію в негативному світлі і завдає шкоди міжнародному престижу країни.
У 2010 році Савіано закінчив роботу над своєю новою книгою - «La bellezza e l'inferno» («Краса і пекло»). У тому ж році він був нагороджений за неї Європейської книжковою премією.

http://www.club-cristall.ru/prjevizda/%D0%A1%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%B0%D0%BD%D0%BE,_%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%BE


Савіано, Р.  Гоморра [Текст] / Р. Савіано. – Х. : Фоліо, 2013. – 447 с. – (Карта світу). – ISBN 966-03-3592-9


 (435x30, 20Kb)

ПЕТЕР ХЬОГ


Петер Хьоґ (нар. 1957 p.) — відомий сучасний данський письменник, чиї твори перекладено понад 30 мовами. Його книжки виходять мільйонними накладами.
Біографічні дані Хьога напрочуд скупі (принаймні ті, що відкриті широкій публіці). Відомо, що народився Хьог в Копенгагені у 1957 році. До того, як прийти в літературу, встиг перепробувати чимало професій, ба навіть фах… артиста балету. Крім танців у пуантах, пробував себе і як моряк, і як альпініст.
Роман «Тиша» побачив світ 2006 року. Каспер Кроне, клоун із світовим ім'ям і шанувальник Баха, відчуває людей як музику, визначаючи мелодію і тональність кожної людини. Одного разу до нього приводять дев’ятирічну дівчинку Клару-Марію, яка ніяк не звучить. Усередині дитини — тиша. Невдовзі з'ясовується, що дівчинку було викрадено. Клара-Марія благає допомогти їй, і Каспер з головою поринає у хитросплетіння інтриг, де все змішалося: діти з пара-нормальними здібностями, гравці на ринку копенгагенської нерухомості, геодезисти та сейсмологи, циркові акробати, монахині із Східної церкви, гонщики-інваліди — і все це на тлі сучасного Копенгагена, химерного міста-лабіринта.


Хьог, П.  Тиша [Текст] : роман / П. Хьог. – Х. : Фоліо, 2013. – 509 с. – (Карта світу). – ISBN 966-03-5936-9. 


 (435x30, 20Kb)

АГОТА КРІСТОФ



Швейцарська письменниця угорського походження Агота Крістоф народилася 30 жовтня 1935 року в місті Чікванд (Угорщина).
У листопаді 1956 року, після введення радянських військ в Угорщину,  Крістоф разом з чоловіком і чотиримісячної донькою покинули країну і осіли у франкомовній частині Швейцарії.
Майбутня письменниця оселилася в місті Невшателі на сході країни , де працювала на фабриці. Через п'ять років вона залишила роботу і спробувала себе в літературі.
У 1986 році Крістоф опублікувала свій перший і найвідоміший роман " Товстий зошит " , що описує життя двох братів під час Другої світової війни.
Книга була із захопленням прийнята критиками і удостоєна престижної премії " Почесна стрічка франкофонії ". Роман був переведений більш ніж на тридцять мов світу , в тому числі російська (опублікований в журналі "Іноземна література" в 1997 році ) .
У 1987 і в 1991 роках Крістоф опублікувала романи "Доказ " і "Третя брехня" , розширивши " Товсту зошит " до певної трилогії. Останній з романів був екранізований в 2000 році датським режисером Томасом Вінтерберг .
Всього за свою творчу кар'єру Агота Крістоф написала 23 книги французькою мовою, але тільки дев'ять були опубліковані.
Останніми з опублікованих творів стали автобіографічний нарис "Алфавіт " ( 2004 ) та збірка коротких оповідань "Все одно " ( 2005 ) .
Заслуги Крістоф були відзначені багатьма престижними літературними преміями, зокрема, премією Готфріда Келлера в 2001 році, премією Фрідріха Шиллера в 2005 році. У 2008 році письменниця була удостоєна Державної премії Австрії в галузі європейської літератури. У 2011 році їй була присуджена Премія імені Кошута - національна премія Угорщини за видатні досягнення.
У ніч на 27 липня 2011 Агота Крістоф померла в своєму будинку в місті Невшатель на 76- му році життя.



Крістоф, А.  Грубий зошит; Доказ; Третя брехня [Текст] : трилогія / А. Крістоф. – Х. : Фоліо, 2013. – 383 с. – (Карта світу).



 (435x30, 20Kb)

ІТАЛО ЗВЕВО


Італо Звево (італ. Italo Svevo, автонім: Арон Етторе Шміц; 19 грудня 1861, Трієст — 13 вересня 1928, Мотта-ді-Лівенца) — італійський письменник.
Народився у Трієсті, в родині заможного комерсанта, який мав вісімнадцять дітей. У1873 р. навчався у комерційному училищі в Німеччині, у 1878 р. вступив у Вище комерційне училище в Трієсті, а з 1880 p., після того, як батько внаслідок невдалих фінансових операцій зубожів, працював дрібним службовцем у банку впродовж наступних дев'ятнадцяти років. Комерційна діяльність майбутнього письменника була настільки успішною, що його навіть запрошували на викладацьку роботу, але Звево гнітили службові обов'язки, а натомість вабила література.
Під псевдонімом Італо Звево («італійський шваб») він написав кілька невдалих п'єс, регулярно виступав з критичними статтями. 
Паралельно Звево працював над першим романом «Одне життя»(«Una vita»), який закінчив у 1892 р. і видав власним коштом. У центрі зображення роману — доля дрібного банківського службовця Альфонсо Нітті, котрого, як і автора, гнітить робота і захоплює література та філософія. Він може зробити кар'єру, одружившись із донькою банкіра Аннеті, але не знаходить у собі сили волі зважитися на цей крок, після чого його кар'єра зазнає остаточного краху, а сам він вдається до самогубства. Неспроможність героя завоювати своє місце у житті автор пояснює його слабкодухістю і нерішучістю. Літературного визнання, на яке розраховував Звево, роман йому не здобув, але Звево все ще не втрачав надії стати письменником. Після одруження у 1896 р. з донькою багатого підприємця та перспективи у цьому зв'язку швидкого кар'єрного росту йому потрібно було довести новій родині, що його літературна праця також може давати прибуток: «У сім'ї (я не маю на увазі дружину) для того, аби повірити в літературу, потрібно побачити гроші».
Новим твором Звево став роман «Старість» («Senilita», 1898) — про 35-літнього службовця страхового агентства Еміліо Брентані. Через метафору старості письменник розкриває стан душі Еміліо, слабкодухість і невпевненість у собі, через що герой втрачає і рідну сестру, і кохану дівчину. Другий роман Звево також пройшов повз увагу критики, і це змусило його замовчати аж на 25 років. Однак інтерес до літератури у нього не зник.
У 1904 р. Звево з комерційних міркувань вирішив удосконалити своє знання англійської і випадково знайшов учителя — Дж. Джойса, котрий у той час проживав у Трієсті. Знайомство переросло у міцну дружбу, і саме Джойс став одним із перших критиків, які «забезпечили» загальноєвропейську славу третьому роману Звево «Самопізнання Дзено» («La conscienza di Zeno», 1923). Роман був новаторським за формою і спирався на найновіші здобутки модерної поетики: внутрішній монолог, «потік свідомості», спрямований на дослідження глибинних процесів психіки; «розірвана» композиція і «фрагментарний» характер дії. Крім усього іншого, роман містить і полеміку з фрейдизмом.
У центрі зображення — свідомість комерсанта Дзено Козіні, котрий, за порадою лікаря-психоаналітика, що намагається тлумачити його вчинки в дусі Едіпового комплексу, пригадує різні епізоди свого життя. Взявши за основу джойсівського «Улісса», Звево ділить життя Дзено на п'ять епізодів, послідовний часовий порядок між якими порушено: куріння, смерть батька, історія одруження, дружина і коханка, історія однієї комерційної справи. Зрештою, Дзено виліковується не внаслідок порад лікаря-психоаналітика, а всупереч їм, повернувшись до нормального життя і звичної для нього комерційної діяльності. Звево ненадовго пережив своє омріяне літературне визнання. 13 вересня 1928 р. він трагічно загинув в автокатастрофі.


Звево, І.(Шміц Гектор Арон, 1861-1928).  Самопізнання Дзено [Текст] : роман / І. Звево ; пер. з італ. М. Прокопович. – Х. : Гімназія, 2013. – 411 с.



 (435x30, 20Kb)

ТИМУР ЛИТОВЧЕНКО


Народився 4 січня 1963 року в Києві. Закінчив Київський політехнічний інститут (нині - НТУУ "КПІ") у 1986 році, за фахом - інженер-металург.
По закінченні навчання чесно намагався зробити наукову кар'єру. 3 роки відпрацював в ДКТБ Інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона, ще 7 років - у лабораторії високотемпературного паяння ІЕЗ ім. Є.О.Патона. У 1996-97 рр. працював у науково-виробничій фірмі, що згодом збанкрутувала.
З 1997 року - в українській журналістиці. У 1997-98 роках - редактор відділу політики, згодом загального в газеті "Селянська спiлка", звідки був звільнений у складі всієї редакції після загального страйку творчих працівників у березні 1998 року. Після звільнення - фахівець по зв'язках зі ЗМІ Спілки орендарів і підприємців України. Паралельно "халтурив" у газетах "Посредник", "Практика предпринимательства", "Труд-Украина". З жовтня 1998 року запрошений на посаду прес-секретаря Міністерства вугільної промисловості України, з 2000 року у зв'язку з ліквідацією Мінвуглепрому - головний спеціаліст PR-підрозділу Міністерства палива та енергетики України. У серпні 2001 року повернувся у велику журналістику власним кореспондентом по Києву, Київській, Чернігівській, Черкаській областях всеукраїнської газети "Голос Донбасса". З літа 2002 року очолив відділ "Стиль" журналу "Політика і культура (ПіК)", згодом очолив відділ "Тема" цього журналу. Паралельно на громадських засадах протягом 2,5 років був головним редактором газети Асоціації єврейських організацій і общин (Ваада) України "Хадашот" ("Новини"). З березня 2004 року - головний редактор журналу "РоботодавецЬ".
Серйозно і системно пише фантастику з 1984 року. Перша художня публікація в періодичній пресі - лютий 1989 року (київська газета "Молода гвардія"). Перша книжкова публікація - колективна збірка "Какие мы? Попробуем понять..." (Київ, 1996 рік). Нині - автор (співавтор) 20 книг, авторських і колективних збірок прози, надрукованих в Україні та Росії. У 2007 році - один із засновників, а також перший головний редактор (2007-2009 роки) літературного щоквартальника української фантастики "Український Фантастичний Оглядач (УФО)".Член Національної Спілки письменників України (з 1997 року) та Національної Спілки журналістів України (з 2002 року), заступник голови Творчого об'єднання пригодників і фантастів при Київській організації НСПУ, один із засновників Центру "Свобода слова" (1996 рік), член Українського клубу (з 2003 року). Головний батько-засновник київського Клубу любителів фантастики "Чумацький шлях".




Литовченко, Тимур.  Помститися імператору [Текст] : авантюрно-історичний роман / Тимур Литовченко. - Х. : Фоліо, 2012. - 251 с. - (Історія України в романах).

Литовченко, Тимур. Помститися імператору [Текст] : авантюрно-історичний роман / Тимур Литовченко. - Х. : Фоліо, 2012. - 251 с. - (Історія України в романах).

Литовченко, Т.  Кинджал проти шаблі [Текст] / Т. Литовченко, О. Литовченко ; [Тимур і Олена Литовченки. – Х. : Гімназія, 2013. – 315 с. 



 (435x30, 20Kb)

МАРИНА ТА СЕРГІЙ ДЯЧЕНКИ


Українські письменники, пишуть російською мовою. НАЙКРАЩІ ПИСЬМЕННИКИ-ФАНТАСТИ ЄВРОПИ, 2005. Сумарний наклад їхніх книжок перевищив 1 000 000 примірників. Члени спілок письменників України і Російської Федерації. Майже всі їхні твори відзначено призами.
Сергій Дяченко (1945) — у минулому лікар, психіатр і кандидат біологічних наук, керував науково-дослідницькою лабораторією в Москві. По закінченню Всесоюзного Державного інституту кінематографії (сценарний факультет) займається літературою, журналістикою і сценаристикою. Автор сценаріїв багатьох науково-популярних і художніх стрічок, серед яких найвідоміші «Микола Вавілов», «Голод-33», «Гетьманські клейноди». Член Спілки кінематографістів. Лауреат Державної премії України, лауреат вітчизняних і міжнародних кінофестивалів. Захоплюється бадмінтоном, підводним туризмом, брав участь у багатьох наукових і археологічних експедиціях підвищеної складності, у тому числі на Тихому океані.
Марина Дяченко (1968) — актриса театру і кіно, телеведуча. Закінчила Київський Театральний інститут і викладала мистецтво сценічної мови. Захоплюється плаванням, підводним спортом, подорожами.
Мешкають у Києві, одружені, мають доньку Анастасію.
Дяченки стверджують власну тему і власного героя. Їхня тема — це вибір у скрутних, часом нелюдських умовах. Їхній герой — це людина, яка незалежно від обставин залишається людиною. Тільки справжня любов — до жінки, до світу, до свободи — уможливлює правильний вибір і відповідальність за цей вибір. Дія, близька до детективної, психологічна глибина та фантастичні припущення — усе це, поєднане в Дяченкових творах, висвітлює таємниці нашої підсвідомості, наче спалах блискавки.
Дяченки плідно працюють — щороку з'являються їхні нові твори. Критики одностайно відзначають кінематографічний потенціал їхніх речей. Сьогодні Дяченки працюють над своїми першими екранізаціями (романи “Відьомська доба”. “Ритуал”, деякі казки).
Майже кожна нова річ подружжя стає подією в літературному житті, одержує премії та нагороди. Загалом їх більше 40 (!). На Загальноєвропейській конференції “Єврокон” у Глазго в 2005 році голосуванням представників 24 країн Марину і Сергія Дяченків визнано найкращими письменниками-фантастами Європи.
Марина і Сергій Дяченки — письменники, співавтори, пишуть переважно в жанрі фантастики.
Їхні книги видано і перевидано загальним накладом більш як мільйон примірників.
Чимало творів Марини і Сергія Дяченків відзначено призами, в тому числі за внесок у розвиток фантастики. Вони лауреати близько 50 літературних премій (“Аеліта”, “АВС-премія”, “Інтерпрескон”, “Сигма-Ф”, “Кадуцей”, “Бронзовий равлик”, “Меморіальна премія Кіра Буличова”, “SFINKS” та ін.).
На європейській конференції фантастів “Єврокон-2005” у Ґлазґо (Шотландія) голосуванням представників 24 країн Марину і Сергія Дяченків визнано найкращими письменниками-фантастами Європи.









Дяченко, Марина.  Варан [Текст] : роман / Марина Дяченко, Сергій Дяченко ; пер. з рос. Я. Житіна. - Х. : Фоліо, 2012. - 316 с. - (Єврокон-2005 : Кращі письменники-фантасти Європи). 
 Дяченко, Марина.  Самум [Текст] : роман, повість, оповідання / Марина Дяченко, Сергій Дяченко ; пер. з рос. О. Негребецького. - Х. : Фоліо, 2012. - 316 с. - (Єврокон-2005 : Кращі письменники-фантасти Європи).
 Дяченко, Марина.  Мігрант [Текст] : роман / Марина Дяченко, Сергій Дяченко ; пер. з рос. Я. Житіна. - Х. : Фоліо, 2012. - 348 с. - (Єврокон-2005 : Кращі письменники-фантасти Європи).
 Дяченко, Марина. Магам можна все [Текст] : роман / Марина Дяченко, Сергій Дяченко ; пер. з рос. Я. Житіна. - Х. : Фоліо, 2012. - 347 с. - (Єврокон-2005 : Кращі письменники-фантасти Європи). 
 Дяченко, Марина. Печера [Текст] : роман / Марина Дяченко, Сергій Дяченко ; пер. з рос. О. Негребецького. - Х. : Фоліо, 2012. - 316 с. - (Єврокон-2005 : Кращі письменники-фантасти Європи).
 Дяченко, Марина. Мідний король [Текст] : роман / Марина Дяченко, Сергій Дяченко ; пер. з рос. Я. Житіна. - Х. : Фоліо, 2012. - 476 с. - (Єврокон-2005 : Кращі письменники-фантасти Європи). 
 Дяченко, Марина.  Пандем [Текст] : роман / Марина Дяченко, Сергій Дяченко ; пер. з рос. О. Негребецького. - Х. : Фоліо, 2012. - 284 с. - (Єврокон-2005 : Кращі письменники-фантасти Європи). 
 Дяченко, Марина.  Армагед-дом [Текст] : роман / Марина Дяченко, Сергій Дяченко ; пер. з рос. О. О. Якименко. - Х. : Фоліо, 2012. - 380 с. - (Єврокон-2005 : Кращі письменники-фантасти Європи). 
 Дяченко, Марина.  Цифровий, або Brevis est [Текст] : роман / Марина Дяченко, Сергій Дяченко ; пер. з рос. О. Негребецького. - Х. : Фоліо, 2012. - 315 с. - (Єврокон-2005 : Кращі письменники-фантасти Європи).


 (435x30, 20Kb)

ОРХАН ПАМУК


Орхан Памук народився  1952 році в Стамбулі в заможній родині. Його батько був першим виконавчим директором турецького відділення IBM. Майбутній письменник навчався у престижній американській школі, потім - у Технічному університеті, але кинув, захопившись журналістикою. У 1977 році він закінчив Стамбульський університет за спеціальністю журналіст. Кілька років викладав у США. З середини 1980- х Памук займається виключно літературою. Свої перші літературні праці Орхан Памук почав публікувати в 1974 році.
У 1979 році був удостоєний премії провідної турецької газети " Мілліет " за повість (" Світло і темрява ". Протягом наступних десяти років він став найпопулярнішим письменником на батьківщині і отримав безліч національних премій.
Перший його роман, до якого прийшов успіх за межами Туреччини - "Біла фортеця". У 1990 році за цю книгу Памук отримав премію британської газети «The Independent». У тому ж році в Туреччині був опублікований один з найвідоміших романів письменника - "Чорна книга ", який миттєво став бестселером і протягом року був переведений на 10 мов . Зміцнив успіх "Мене звуть Червоний" . За цей твір у 2003 році письменник був удостоєний найбільшої літературної премії IMPAC - 100 000 євро.
Останній роман "Сніг " заслужив ще більш високі відгуки і став чи не найвідомішим твором письменника за межами Туреччини . У 2005 році Орхан Памук був удостоєний Премії Миру і став основним конкурентом Гарольда Пінтера на отримання Нобелівської Премії. На сьогодні романи Орхана Памука переведені на більше 40 мов.







Памук, Орхан. Мене називають Червоний [Текст] : роман: пер. з тур. / Орхан Памук. - Харків : Фоліо, 2012. - 638 с. - (Б-ка нобелівських лауреатів). 

Памук, Орхан. Музей невинності [Текст] : роман / Орхан Памук ; пер. з тур.: О. Б. Кульчинського, Рог Г.В. - Х. : Фоліо, 2012. - 671 с. 

Памук Орхан.Сніг [Текст] : роман / Орхан Памук ; пер. з тур.: О. Б. Кульчинського. - Х. : Фоліо, 2012. - 479 с.


Памук, О.  Чорна книга [Текст] : роман / О. Памук. – Х. : Фоліо, 2013. – 667 с. 





 (435x30, 20Kb)

ГЮНТЕР ГРАСС


Гюнтер Грасс народився 16 жовтня 1927 року в передмісті Данцига (нині Гданськ, Польща) в сім'ї торговця. Під час Другої світової війни в 15 років разом зі своїми однокласниками був призваний в обслугу зенітної батареї, потім відбув трудову повинність, а у листопаді 1944 р. був зарахований до 10-ї танкової дивізії Ваффен-СС, в складі якої брав участь у битві з радянськими військами у квітні 1945 р. і був поранений. Після війни пробув в американському полоні до 1946 року. З 1947 по 1948 роки навчався професії каменяра в Дюссельдорфі. Після цього навчався скульптурі і живопису в Академії мистецтв у Дюссельдорфі. З 1953 до 1956 року продовжив вивчення живопису у Вищій школі образотворчих мистецтв у Берліні під керівництвом скульптора Карла Хартунга. З 1956 по 1959 роки жив у Парижі. У 1960 році повернувся до Берліна, де жив до 1972 року. З 1972 по 1987 рік Грасс жив у Вестфалії і Шлезвіг-Гольштейні. У 1954 році Грасс одружився на Ганні Шварц, з якою розлучився в 1978 році. У 1979 році Грасс одружився вдруге з Утою Грунерт.
У 19561957 роках Гюнтер Грасс почав виставляти свої скульптурні та графічні роботи і одночасно почав займатися літературою. У той час Грасс писав оповідання, вірші і п'єси, які сам він відносив до театру абсурду. З першим же романом Гюнтер Грасс отримав світову популярність: роман «Бляшаний барабан» був опублікований в 1959 році. У цьому романі реальні історичні події конфронтують з сюрреалістично-гротескним образною мовою Грасса. Стиль, в якому написаний роман «Бляшаний барабан», став стилем Гюнтера Грасса .. Вперше після Другої світової війни німецький письменник отримав міжнародне визнання. У 1990 році висловився проти возз'єднання Німеччини (ФРН і НДР). Грасс вважав, що об'єднана Німеччина може відродитися як войовнича держава. У 1985 році разом з джазовим музикантом Гюнтером Зоммером (Günter Sommer) випускає багато незвичайних записів, на яких читає свої твори під музику Зоммера. У 1999 році у віці 72 років Гюнтер Грасс був удостоєний Нобелівської премії в галузі літератури. У 2005 році заснував літературний гурток «Любекські літературні зустрічі».
8 квітня 2012 року Ізраїль оголосив Гюнтера Грасса персоною нон-грата за оприлюднення вірша під назвою «Те, що має бути сказано», в якому той різко критикував Ізраїль за погрозу превентивної війни щодо Ірану через його ядерну програму і нагадав, що у самого Ізраїлю є створене в таємниці ядерна зброя. В даний час Гюнтер Грасс живе в околицях Любека. У Любеку знаходиться його будинок, де зберігається основна частина його рукописів і художніх робіт.


Грасс, Гюнтер. Бляшаний барабан [Текст] : роман / Гюнтер Грасс ; пер. з нім. О. Логвиненка. - Х. : Фоліо, 2012. - 955 с. - (Бібліотека Нобелівських лауреатів).

 (435x30, 20Kb)

УМБЕРТО ЕКО


Умберто Еко (5 січня 1932) — італійський науковець, письменник та інтелектуал.
Як науковець Умберто Еко є найвідомішим спеціалістом з історії середньовічної Європи у наш час. Крім того він є також і філософом, хоча цим він менш відомий. Професор Болонського університету. Умберто Еко написав більше двох десятків наукових праць з семіотики, лінгвістики, теорії літератури , теорії культури, естетики та моралі. Умберто Еко є почесним доктором 35 знаних університетів по всьому світу. Але світову славу Умберто Еко принесла не його наукова діяльність, а літературна. Хоча у тканину оповіді кожного роману вплетені знання здобуті ним зі своїх наукових досліджень.
Літературну діяльність Умберто Еко розпочав у 1980 році, написанням філософсько-детективного роману «Ім’я Троянди». Цей роман був і залишається на цей час найбільш популярним його романом. Серед інших відомих його романів можна назвати «Маятник Фуко» (1988), «Острів попереднього дня» (1994), «Баудоліно» (2000) і найновіший його роман — «Дивовижний вогонь королеви Лоани» (2004).
Енциклопедичні знання Умберто Еко вражають. Складається враження, що Умберто Еко намагається охопити усю суму знань європейської цивілізації і зрозуміти культурологічні процеси, які відбувалися і відбуваються у Європі. Умберто Еко є наче сучасним втіленням того ідеалу італійського Ренесансу — «універсальної людини» (homo universale).
Бібліографія:
Ім'я рози (іт. Il nome della rosa, 1980)
Маятник Фуко (1988)
Острів напередодні (іт. L'isola del giorno prima, 1994)
«Бавдоліно» (2000)
«Дивовижний вогонь королеви Лоани» (2004)
«Празьке кладовище» (Il Cimitero di Praga) (2010)
http://napyaterky.blogspot.com/2013/01/blog-post_16.html



       Еко, Умберто    Празький цвинтар [Текст] : роман / Умберто Еко ; пер. з італ. Ю. В. Григоренко. - Х. : Фоліо, 2012. - 633 с. - (Карта світу). 

           Еко, Умберто Ім'я рози [Текст] : роман / Умберто Еко ; пер. з італ., передм. М. І. Прокопович. - Х. : Фоліо, 2012. - 575 с. - (Бібліотека світової літератури). 

Еко, Умберто.  Таємниче полум'я цариці Лоани [Текст] : ілюстрований роман / Умберто Еко ; пер. з іт. Ю. В. Григоренко. - Х. : Фоліо, 2012. - 412 с. : кол. іл., портр.


 (435x30, 20Kb)

Харукі Муракамі


Народився Муракамі в 1949 році, в Кіото, але дитинство провів у портовому місті Кобе. Змалку читав твори англійських письменників, спілкувався з іноземцями і ще в молодості зрозумів, що японська література потребує серйозної модернізації.

Дід Муракамі Харукі — буддійский священик, утримував невеликий храм. Батько викладав у школі японську мову й літературу, а у вільний час також займався буддійським просвітництвом. Муракамі навчався за фахом "класична драма" на відділенні театральних мистецтв університету Васеда. В 1950 сім'я письменника переїхала до м. Асія — передмістя порту Кобе (префектура Хего). В 1974 році він відкрив свій джаз-бар "Пітер Кет".

Одружений, дітей не має, захоплюється марафонським бігом.

На початку 1990-х вів ток-шоу для опівнічників на одному з комерційних каналів в Токіо, розмовляв про західну музику й субкультуру. Випустив кілька фотоальбомів і путівників по західній музиці, коктейлях і кулінарії. Відомий своєю колекцією з 40 тисяч джазових платівок. В 1982 році за роман «Погоня за вівцею» Муракамі був визнаний гідним литературної премії Номі для письменників-початківців. Його наступний роман «Країна Чудес без гальм і кінець світу» одержав в 1985 році престижну премію Танідзакі. В 1996 році за книгу «Хроніки заводного птаха» письменник був нагороджений литературною премією Йоміурі.

Муракамі переклав з англійської на японську ряд творів Френсіса Скотта Фіцджеральда, Трумена Капоті, Джона Ірвинга, Джерома Селінджера та інших американських прозаїків кінця XX століття, а також казки ван Альсбурга й Урсули Ле Ґуїн.






Муракамі, Харукі. 1Q84 [Текст] : роман. Кн. 1 / Харукі Муракамі ; пер. з яп. І. П. Дзюб. - Х. : Фоліо, 2012. - 505 с.
Муракамі, Харукі. 1Q84 [Текст] : роман. Кн. 2 / Харукі Муракамі ; пер. з яп. І. П. Дзюб. - Х. : Фоліо, 2012. - 447 с.
Муракамі, Харукі. 1Q84 [Текст] : роман. Кн. 3 / Харукі Муракамі ; пер. з яп. І. П. Дзюб. - Х. : Фоліо, 2012. - 543 с.
Муракамі, Харукі. Погоня за вівцею [Текст] : роман / Харукі Муракамі ; пер. з яп. І. П. Дзюб. - Х. : Фоліо, 2012. - 318 с. - (Література).



 (435x30, 20Kb)

Марсель Пруст


Марсель Пруст народився 10 липня 1871 року в Парижі. Його батько займав важливий пост в міністерстві охорони здоров'я. У 9 років у Марселя виявили астму, якою він страждав впродовж усього подальшого життя. З одинадцяти і до вісімнадцяти років Марсель навчався в паризькому ліцеї Кондорсе і домігся великих успіхів у літературі та філософії. У 1889 році він склав випускні іспити на звання бакалавра.
Поступаючись бажанню батьків, Марсель Пруст починає вивчати право в Сорбонні, але навчання він не закінчив. У цей час Пруст відвідує модні літературні та художні салони, сам починає писати. У 1894 році він публікує першу книгу віршів у прозі, яка, однак, залишається практично непоміченою. Пруст також пробує себе в критиці, пише журналістські есе й оповідання, займається перекладами. Однак, його не залишає ідея написати роман.
Після смерті батьків в 1905 році Пруст отримує солідний спадок. У той же час його здоров'я помітно погіршується,  він живе самітником, продовжуючи багато писати. У 1911 році він закінчує першу версію свого знаменитого роману «У пошуках втраченого часу», що складається з 3-х частин: «Втрачений час», «У затінку дівчат - квіток» і «Віднайдений час».
Довгий час він не може знайти видавця для свого об'ємного твору. Зрештою, книга була випущена за рахунок автора видавцем Бернаром Грассе. У другій версії «Пошуків» було вже 5 частин: «У напрямку до Свану», «У затінку дівчат - квіток», «У Германтів», «Содом і Гоморра» і «Віднайдений час».
У листопаді 1913 року виходить у світ перша частина «Пошуків» - роман «У напрямку до Свану», який був досить холодно зустрінутий читачами і критикою. Наступні томи були випущені видавництвом «Галлімар» в 1916 році. Пруст продовжував правити свій твір до останнього дня свого життя.
У 1919 році за роман «У затінку дівчат в цвіту» Прустом була присуджена престижна Гонкурівська премія.
18 листопада 1922 Марсель Пруст помер у Парижі від запалення легенів.
У 1999 році дві найбільші мережі книжкових магазинів Франції провели серед своїх покупців опитування з метою виявити 50 кращих творів 20 століття. Під номером 2 в цьому списку фігурував роман «У пошуках втраченого часу», на першому ж місці розташувався роман «Сторонній» Альбера Камю.








Пруст, Марсель. У пошуках утраченого часу. Германтська сторона  [Текст] : роман / Марсель Пруст ; пер. з фр. А. Перепаді. - К. : Золоті ворота, 2012. - 475 с. 

Пруст, Марсель. У пошуках утраченого часу. На Сваннову сторону [Текст] : роман / Марсель Пруст ; пер. з фр. А. Перепаді. - К. : Золоті ворота, 2012. - 380 с. 

Пруст, Марсель. У пошуках утраченого часу. Полонянка [Текст] : роман / Марсель Пруст ; пер. з фр. А. Перепаді. - К. : Золоті ворота, 2012. - 333 с.

Пруст, Марсель. У пошуках утраченого часу. Содом і Гоморра [Текст] : роман / Марсель Пруст ; пер. з фр. А. Перепаді. - К. : Золоті ворота, 2012.- 440 с. 

Пруст, Марсель. У пошуках утраченого часу. У затінку дівчат-квіток [Текст] : роман / Марсель Пруст ; пер. з фр. А. Перепаді. - К. : Золоті ворота, 2012. - 443 с. 


 (435x30, 20Kb)

Ю. Несбьо


Ю. Несбьо - норвезький письменник, журналіст і музикант.
Народився 29 березня 1960 року в Осло, виріс в Мольде. Закінчив Норвезьку школу економіки за фахом "економіка". Працював позаштатним журналістом і брокером на біржі.
У популярній в Норвегії рок-групі "Di Derre" Несбьо- основний вокаліст і композитор.
Любить називати себе рок​​-музикантом, композитором, автором рок-текстів, професійним економістом і тільки потім - письменником. Однак знаменитим у Скандинавії, а потім і у всій Європі,  Несбьо став в кінці 90-х завдяки серії кримінальних романів про норвезького поліцейського Харрі Холе. Перший з романів цієї епопеї "Нетопир" (1997) викликав сенсацію, удостоївся у критиків звання "миттєвого бестселера" і зробив автора володарем престижної премії "Скляний ключ" в жорсткому суперництві з іншим знаменитим скандинавом - шведом Хеннінгом Манкеллем.
У 2007 Несбьо випустив свою першу дитячу книжку про доктора Проктора. Зараз він живе в Осло.





Несбьо, Ю. Нетопир [Текст] : скандинавський гостросюжетний роман / Ю. Несбьо ; пер. В. М. Верховня. - Х. : Фоліо, 2012. - 381 с. - (Карта світу).

Несбьо, Ю.Червоногрудка [Текст] : скандинавський гостросюжетний роман /Ю. Несбьо ; пер. В. М. Верховня. - Х. : Фоліо, 2012. - 542 с. - (Карта cвіту).

Несбьо, Ю.  Безтурботний [Текст] : скандинавський гостросюжетний роман / Ю. Несбьо. – Х. : Фоліо, 2013. – 607 с. – (Карта світу).

Несбьо, Ю.  Таргани [Текст] : скандинавський гостросюжетний роман / Ю.       Несбьо. – Х. : Фоліо, 2013. – 381 с. – (Карта світу).



 (435x30, 20Kb)


 Матіос Марія

Народилася 19 грудня 1959 року в селі Розтоки на Буковині.
Марія Матіос корінна гуцулка з Буковини. Перші вірші надрукувала у 15 років. Випускниця філологічного факультету Чернівецького університету, вона пишається тим, що була серед тих, хто добивався присвоєння навчальному закладу імені «буковинського соловейка» — поета Юрія Федьковича.
За освітою — український філолог, за покликанням — добровільний народознавець.
Деякий час керувала Спілкою письменників Чернівецької області, займалась видавничою справою, була одним із засновників науково-літературного «Буковинського журналу». 1992 року дебютувала у журналі «Київ», опублікувавши новелу «Юр´яна і Довгопол».
Має унікальне дослідження своєї родини, що корінням сягає 1790 року.
Живе в Києві.
Цікавиться психологією, етнографією, городництвом та квітникарством.
Марія Матіос має некоронований титул «найбільш плідної письменниці України».
Критика її називає як не «чортиком, що вискочив із табакерки», то «грант-дамою української літератури».
Автор збірок віршів: «З трави і листя», «Вогонь живиці», «Сад нетерпіння», «Десять дек морозної води», «Жіночий аркан».
Найбільшу популярність здобули її книжки: «Щоденник страченої», «Нація», «Бульварний роман», «Життя коротке» (2001), «Фуршет» від Марії МАТІОС» (2003), «Солодка Даруся» (2004), «Щоденник страченої» (2005), «Містер і місіс Ю в країні укрів» (2006), «Нація. Одкровення» (2006), «Майже ніколи не навпаки» (2007), «Москалиця; Мама Мариця — дружина Христофора Колумба.» Видавництво «Піраміда» (2008).
В 2007 році в російському видавництві «Братонеж» вийшли об´єднані під однією обкладинкою переклади «Нації» та «Солодкої Дарусі». Ця книжка має назву «Нация», перекладена О. Мариничевою та С. Соложенкіним.
Переможець конкурсу «Книжка року 2008» в номінації «Красне письменство — Сучасна українська проза»: «Марія Матіос. Москалиця; Мама Мариця — дружина Христофора Колумба.» Видавництво «Піраміда».
Гран-прі та перше місце конкурсу «Коронація слова 2007» за роман «Майже ніколи не навпаки».
Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка за роман «Солодка Даруся» (2005).
Переможець конкурсу «Книжка року» («Солодка Даруся») (2004).

Матіос, МаріяАрмагедон уже відбувся [Текст] : повість / Марія Матіос. - Л. : Піраміда, 2011. - 112 с. : іл. 







Матіос, МаріяЧотири пори життя [Текст] / Марія Матіос ; худ. : Сергій Іванов. - Л. : Піраміда, 2009. - 264 с. 



Матіос, 
Марія. Вирвані 
сторінки з автобіографії [Текст] / Марія Матіос ; худож. Сергій Іванов. - Вид. 2-е. - Л. : Піраміда, 2011. - 368 с. 
Матіос, 
Марія. Кулінарні фіглі [Текст] / Марія Матіос ; худ. : Сергій Іванов. - Л. : Піраміда, 2009. - 208 с.
Матіос, Марія.Жіночий аркан
 у саду нетерпіння [Текст] / Марія Матіос. - Л. : Піраміда, 2007. - 308 с. 


 (435x30, 20Kb)

Стіг Ларссон



Практично все своє життя Стіг Ларссон пропрацював в крихітній стокгольмської лівацької газеті «Четвертий Інтернаціонал», де був спочатку графічним дизайнером, а потім журналістом. Його всерйоз займала проблема шведського неонацизму, він навіть читав по цій темі лекції для Скотленд-Ярду. У 1995 році він заснував фонд Expo для боротьби з молодіжним екстремізмом, а з 1999-го був головним редактором видаваного фондом однойменного антифашистського журналу. Він був головою шведського клубу любителів наукової фантастики Skandinavisk Förening för Science Fiction (SFSF).
Його літературний дебют - роман «Аутисти» - твір, яке порушувало майже всі принципи оповідання, в ньому відсутні початок, середина і кінець, головний персонаж був незвично знеособлений, зв'язок з  пізнаваною дійсністю здавалася обірваної. Крім романів, автор також писав п'єси і приділяв велику увагу роботі сценариста - для кіно, радіо і телебачення.
Трилогію «Міленіум» називають однією з світових видавничих сенсацій останніх років. Книга Män som hatar kvinnor («Чоловіки, які ненавидять жінок») вийшла в 2005 році, Flickan som lekte med elden («Дівчина, яка грала з вогнем») - в 2006-му, Luftslottet som sprängdes («Повітряний замок, що вибухнув ») - в 2007-му.
Стіг Ларссон уклав договір на видання трьох романів про Мікаеля  Блюмквіста, але не встиг побачити їх надрукованими. У 2004 р. він помер від обширного інфаркту у віці 50 років. В даний час романи, що користуються винятковою популярністю, переведені на десятки мов світу і видані загальним тиражем понад 21 млн. примірників.
До "Дівчата" єдиним його текстом, перекладеним на російську, була п'єса "І.О.", яку в 2003 році поставив в центрі драматургії і режисерів великий відкривач талантів Кирило Серебренніков. "Міленіум", дебют Ларссона в художній прозі, повинен був стати десятитомником. Але з десяти книг Ларссон встиг написати тільки три з половиною, продав права у найбільше шведське видавництво і помер, не дочекавшись виходу першого тому. Слава прийшла до нього посмертно, суперечки про те, чи варто видати незакінчений четвертий том і оприлюднити начерки до ще двох книг, за напруженням затьмарюють будь-які дискусії про набоківську Лауру.
У спогадах тих, хто знав Ларссона, він і сам виглядає чимось на зразок літературного персонажа. У великих окулярах по моді 1980-х років і потертому вельветовому піджаку, він безперервно курив і поглинав у величезній кількості чорну каву. Він ніколи не з'являвся в офісі до полудня, але прийшовши, працював до трьох-чотирьох ранку. А повернувшись додому, ще писав годину або два, перш ніж лягти спати.
За словами його колишнього співробітника і одного Річарда Слетта, доживи цей тихий і скромний чоловік до свого приголомшливого успіху, слава і гроші навряд чи змінили б його. «Думаю, він витратив би статок на Expo і, як і раніше, продовжував би працювати в журналі. А його видавцеві довелося б силоміць затягувати його на ранкові ТВ-інтерв'ю ».






                 


Ларссон, Стіг. 
Чоловіки, що ненавидять жінок [Текст] : скандинавський гостросюжетний роман / Стіг Ларссон ; пер. В. М. Верховня. - Х. : Фоліо, 2012. - 702 с. - (Карта світу) (Міленіум). 

Ларссон, Стіг. 
Дівчина, що гралася з вогнем [Текст] : скандинавський гостросюжетний роман / Стіг Ларссон ; пер. В. М. Верховеня. - Х. : Фоліо, 2012. - 829 с. - (Карта світу) (Міленіум).
 
Ларссон, Стіг. Повітряний замок, що вибухнув [Текст] : скандинавський гостросюжетний роман / Стіг Ларссон ; пер. В. М. Верховня. - Х. : Фоліо, 2012. - 894 с. - (Карта світу) (Міленіум). 


 (435x30, 20Kb)


Комментариев нет:

Отправить комментарий